Відкритий лист Львів’янам
Львів, 24.08.2012
Українська Правовірна Греко-Католицька Церква, членами якої переважно є Львів’яни, ще в 2010 році зверталась з офіційним проханням до керівництва міста Львова про надання нашій Церкві храму у Львові для задоволення релігійних потреб. Зважаючи на те, що в цей час в центрі міста костел Петра і Павла оо. Єзуїтів слугував лише складом бібліотеки ім. Стефаника і не використовувався як сакральна споруда, ми попросили надати його нам у користування на декілька годин по неділях, для служіння Святої Літургії. Неодноразово ми були на прийомі в мера м. Львова, який нам обманливо пояснював, що це неможливо, бо там є сховище цінних книжок, для яких необхідна відповідна температура, вологість … Однак неочікувано керівництво міста, очевидно, домовившись з ієрархією УГКЦ, зробило цілком протилежне – замість того, щоб дозволити нам там погодинно служити, вони пришвидшено передали цей костел у власність Курії Львівської архиєпархії УГКЦ. Це був підлий маневр, бо, по-перше, УГКЦ цей костел взагалі не потребує, бо в центрі міста має багато храмів, а, по-друге, УГКЦ подарували цей храм тільки тому, щоб не винайняти його нам, боячись конкуренції, що їхні вірні можуть перейти до нашої Церкви.
Мер міста сказав нам, щоб ми знайшли собі якусь іншу споруду для служіння Літургії. Тоді сестри купили каплицю на вул. Плуговій, зробили необхідний ремонт, встановили новий дах. Ієрархія УГКЦ почала робити насильні провокації, руками провокаторів з даху скинули хрест, заклеювали замки у дверях… На кінець їх інструментом став мер Садовий, який з метою грубої релігійної дискримінації подав сестер до суду, щоб змусити їх знизити стіни на 1 метр і зняти дах. Вже впродовж трьох місяців вірні УП ГКЦ щонеділі відправляють Літургію біля стін храму єзуїтів і просять владу міста забезпечити співвикористання храму. Якщо доходить до спору, то держава мусить призначити співвикористання храму – наприклад храм співвикористовують католики і православні аж доти, доки друга сторона не збудує свій храм. Орган державної влади (місто) щоб усунути дискримінацію повинен забезпечити адекватний простір для Богослужінь, наприклад шляхом співвикористання храму.
Секретар Львівської міської ради В.Павлюк у своєму листі-відповіді (від 3.08.2012, №01-451) на наше звернення явно ухиляється від вирішування нашого питання. Він лицемірно пише, що у Львівської міської ради відсутні засоби та механізми впливу на Курію УГКЦ щодо здійснення права власності на будівлю храму Петра і Павла і рекомендує не претендувати на будівлю, яка є чиєюсь власністю. Яка це нечесність з його боку! Ми ж ніколи і не претендували на власність цього храму, про що добре знає керівництво міста і пан Павлюк з наших звернень. Ми вже більше двох років просимо в офіційних листах тільки про кількагодинне користування храму. Далі він по-фарисейськи мудрує про якусь величну духовну місію, для якої не потрібно мати велике приміщення. Це насмішка, нема що й казати. Для чого ж тоді УГКЦ потрібно стільки високих приміщень, в той час як український народ морально і духовно занепадає? А це до речі з вини ієрархії УГКЦ, яка замовчує актуальні проблеми сьогодення, а саме: пропаганду гомосексуалізму в освіті і в ЗМІ, розтлівання молоді через аморальність, алкоголь, наркотики та загрозу ювенальної юстиції, яка викрадатиме з порядних сімей дітей. Чому УГКЦ не робить конкретних кроків, щоб цьому запобігти? А навпаки застосовує всі можливі засоби і механізми впливу (преса, телебачення, міліція…), щоб усунути і заблокувати діяльність свого конкурента (УП ГКЦ). Зрадницька Церква УГКЦ замість того, щоб виконувати свою величну місію – відродження української нації, веде молоде покоління до самознищення. Наша ж Правовірна Церква якраз і несе поняття добра й моралі, трактуючи їх по-біблійному (а не в наш час по-різному, – як пише пан Павлюк, тобто – релятивістично). Прищеплює молоді ідеал чистоти, вірності, навчає жити згідно Божих законів, готує молоді пари до відповідального батьківства і наголошує на християнському вихованні дітей. Крім того проводить маніфестації за охорону сім’ї і дітей, дбає за збереження християнських та загальнолюдських цінностей.
Релігійна громада нашої Церкви, опираючись на право кожного громадянина на свободу совісті і віровизнання, просить лише про почергове використання згаданого вище храму, що ніяким чином не суперечить українському законодавству. Ми маємо право на існування і на задоволення своїх релігійних потреб. Просимо про мінімум – співвикористання на декілька годин в неділю.
Якщо Львівська міська рада має якусь кращу пропозицію, як альтернативу замість храму оо. Єзуїтів, то ми її радо розглянемо.
+ Маркіян, ЧСВВр
Голова УП ГКЦ
P.S. Вимагаємо у відповідних органів перевірки документів і законності процедури передачі у власність Курії Львівської архиєпархії УГКЦ пам’ятки архітектури – костелу Петра і Павла оо. Єзуїтів.
Копії: Секретарю Львівської міської ради В. Павлюку
