§2358 – Диктатура толерантності в Катехизмі Католицької Церкви
«Немало чоловіків і жінок мають глибоко закорінені гомосексуальні нахили». Це речення не взято з якихось про-гомосексуально орієнтованих ЗМІ з США чи Європи, ані не походить з якогось маніпулятивного дослідження про гомосексуалізм. Це фраза, якою починається § 2358 Катехизму Католицької Церкви, виданого 1992 року, який діє і до сьогодні. Через цей параграф даний Катехизм Католицької Церкви в питаннях гомосексуалізму є імпліцитно єретичним.
Гомо-центричне християнство = наше місце в Новому світовому порядку
Диявол знає, що найпростіший шлях, як детронізувати Бога в людському серці або в цілому народі, є через людське его і людську гордість. Тому сучасна історично-критична теологія (ІКТ) створює враження, що традиційне християнство начебто було спутане оковами невігластва людей, і тільки тепер, після 2000 років, завдяки науковим дослідженням ІКТ, виявлено справжній погляд, тобто якесь «просвітницьке християнство». Просвітництво і Велика Французька революція відродила ідеал сучасної (просвіченої) людини і її гідності. Цей фальшивий ідеал поступово спричинив, що Христо-центричне Євангеліє про покаяння з гріхів було замінене на гомо-центричне християнство.
«Всі ми грішні, але всі, в першу чергу, маємо гідність, тому краще про гріх повністю мовчати» – ця імпліцитна теза за допомогою сучасної демагогії про права людини вселилася в мислення людей, не виключаючи християн. Ця спроба сконцентруватися на людину неминуче призводить до усунення Бога не тільки з суспільства, але сьогодні повністю явно і з центру Католицької Церкви: від Христо-центризму до гомо-центризму, від святого до людського, від мучеників, які твердо стоять на боці Правди, до легко маніпульованого натовпу. Гомо-центричне християнство є передумовою наступного кроку – толерування гомосексуалізму. Христо-центричне християнство ніколи б не допустило на своїй території чогось такого, як гомосексуалізм.
Пророцьке слово про гомосексуалізм
Сьогодні загально відомо, що держави, де гендерна ідеологія найбільше введена в законодавство, в найближчому майбутньому розраховують мати серед населення до 50% негетеросексуальних (ЛГБТ) осіб. Однак цей плачевний прогноз хтось випередив: вже в 1992 році §2358 стверджував: «Немало чоловіків і жінок мають глибоко закорінені гомосексуальні нахили». Своєю невизначеністю це речення підходить, в кращому випадку, для гомосексуального бульварного журналу, але не для Катехизму Католицької Церкви. А все ж це речення є наріжним каменем і точкою відштовхування для усього §2358, бо виявляє його намір. Виявляється, що параграф був нормативною підготовкою до того, що ми сьогодні вже явно бачимо: прихід гомосексуалізму і диктатури толерантності на християнські території. На 100% цей параграф був введений в практику аж через 20 років, при чому самим псевдо-папою Франциском.
Гомосексуалізм в Католицькій Церкві – твердження ККЦ було введено у практику
У 2013р. мабуть не було більш резонансної заяви, ніж та, яку сказав папа про незасуджування гомосексуалістів. Цією своєю заявою Бергольйо вбив двох зайців одним пострілом: публічно інтерпретував §2358 ККЦ, і таким чином ввів у практику пошану до гомосексуалістів. Водночас дорікнув усім, які борються проти гомо-ідеології. Фразою: «Чоловіків і жінок з цією… об’єктивно невпорядкованою схильністю… треба приймати з повагою, співчуттям і тактовністю та уникати будь-яких ознак несправедливої дискримінації» Бергольйо по всьому світі втілив фальшиву пошану до гомосексуалістів, «пророковану» в ККЦ ще в 1992 році.
Отож, якщо Іван Павло II втілив до Церкви пошану до поган, то Франциск, без сумніву, втілив пошану до гомосексуалістів. Якщо Івану Павлу II послужив для цього документ Nostra Aetate, то Франциску послужив Катехизм Католицької Церкви. Вражає, з якими часовими проміжками антихрист реалізовує кроки, які слідують один за одним.
Содом і Гоморра були знищені всупереч принципу недискримінації
Весь §2358 про повагу та недискримінацію звучить у світлі Святого Письма дійсно смішно. Коли Бог знищив Содом і Гоморру за цей гріх, то цим хотів показати на його серйозність, хотів дати пересторогу всім поколінням, що цей гріх не буде жодним способом толерувати, що буде цих людей «дискримінувати» аж на стільки, що спалить їх вогнем свого гніву. Сам Бог показав, що суворий Божий суд не оминув суспільство, в якому цей гріх став звичним. Ця подія підкреслює нагальну необхідність покаяння ЛГБТ-осіб, тобто не Церква, але гомосексуалісти повинні змінити мислення зі збоченого на природне, а Церква провинна наполегливо закликати їх до покаяння. Однак в керівництві Церкви є особи, які самі відкидають покаяння. Божі правди замінили єресями, а моральні цінності фальшивою пошаною до гріха гидоти. Їх слова про пошану і недискримінацію є ефективним засобом для масового поширення гомо-гидоти і стягнення Божого прокляття на всі народи.
Завантажити: §2358 – Диктатура толерантності в Катехизмі Католицької Церкви
