





Лк. 23,44-46: «Було вже близько шостої години, і темрява по всій землі настала аж до дев’ятої години, бо затьмарилось сонце; а й завіса храму роздерлася посередині. Ісус закликав сильним голосом: Отче, у Твої руки віддаю духа Мого! Сказавши це, Він віддав духа».
Мт. 27,51.54: «…земля затряслася, скелі порозпадались. …А сотник і ті, що стерегли з ним Ісуса, бачивши землетрус і те, що сталося, вельми налякалися й мовили: Це справді був Син Божий!».
По смертельно блідому Ісусовому обличчі течуть струмочки крові, яка є щораз темнішою. Лице, повне ран, видовжується. Уста сині і стиснені. Голова схиляється до грудей, в Ісуса перестає битися серце. Він усвідомлює, що є на порозі смерті. З останніх сил спирається на ноги і взиває сильним голосом: «Отче, у Твої руки віддаю духа Мого!». Його пальці, перед тим стиснені, тепер розкрилися і руки безвладно повисли. Коліна похилилися на один бік. Голова безсильно схилилася на груди. Господь Ісус востаннє видихнув. Була третя година пополудню.
Господь Ісус не помер так, як найчастіше помирали розп’яті – від задушення, Він помер від розриву серця. Коли римський воїн підійшов до Ісусового хреста і хотів переконатися, що Ісус насправді мертвий, то проколов Йому копієм правий бік. З пробитого Ісусового боку витекли дві рідини. Найперше згустки крові, а потім плазма. Це була кров і вода, як описує апостол Іван. Густа важко текуча кров повільно стікала лише від власної ваги.
Ісусова смерть була найважчим душевним і духовним боєм на нашій планеті, а водночас у цілому всесвіті. Йшлося про знищення сили гріха, демонської сили.
Свою і нашу життєву програму Ісус виразив у молитві «Отче наш» словами: «Отче, хай буде воля Твоя!».
Апостол запитує: «Чи ж ви не знаєте, що всі ми, що в Христа Ісуса охрестилися, у смерть Його хрестилися?» (Рим. 6,3). Хрещення має характер союзу. Ісус віддав за тебе життя – це «ТАК» для тебе з Його боку. Умовою твого «так» є пізнання суті Хрещення і охота помирати для себе.
Усвідомлюю вмирання Ісуса і Його смерть та всі повторюємо: «Отче, в руки Твої віддаю духа Мого!».
Воля Небесного Отця, щоб я був спасенний. Всі промовимо: «Отче», а один додає: «Нехай буде воля Твоя» (Мт. 6,10).
Всі взиваємо: «Аааа … ваа», а в цьому взиванні разом з Ісусовим духом віддаю свого духа в обняття Отця і приймаю будь-який час і спосіб смерті.
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |
20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |
27 | 28 | 29 | 30 | 31 |
«Ісус же у відповідь сказав їм: Майте віру в Бога. Істинно кажу вам, що хто скаже цій горі: „Двигнись і кинься у море”, та не сумніватиметься у своїм серці, лише віруватиме, що станеться те, що каже, – то буде йому так»
Мр. 11,22-23 (від 28.09. до 12.10.2025)