Життя коротке. Одне прислів’я каже: «Кого Бог любить, того з хрестом відвідує». Свій хрест і свої терпіння, наприклад, якесь фізичне страждання чи хвороби, маємо з’єднувати з Христовим терпінням. Якщо я здоровий, то Богу дякувати за це. Але тоді я ще більше маю усвідомлювати духовний хрест: несправедливість, яку спричиняє система світу і гріх, духовну нужденність, сліпоту, яка панує навколо, хулу на Бога і те, що Ісуса не люблять та зневажають! Треба це бачити і взивати, плакати перед Богом у молитві. І якщо людина щодня з’єдну-ється з Ісусом розп’ятим, то Господь глибше вводить її у таїнство Христового хреста. Йдеться не про фізичний біль, а про духовний біль через те, що Ісус не є люблений. А коли людина усвідомить і свої власні зради, усвідомить: «І я, Господи, не люблю Тебе», – тоді не вистачає сліз… Господи, дай одне – щоб я Тебе любив, щоб взивав до Тебе!