Як старість стає цінною в Божих очах?

Якби ж то жінки, особливо старші і, наприклад, вдови, знайшли собі час на молитву! Згадую про одну бабусю з моєї колишньої парафії, яка мала близько 85 років. Після Сповіді я говорив з нею: «Ви молитеся?» ‒ «Так». ‒ «А що ви молитеся?». ‒ «Я молюся постійно». Я здивувався: «Як ви молитеся постійно?» Вона відповіла: «Вранці молюся ранішні молитви, тоді йду на Святу Літургію, а коли повернуся додому, довіряю Господу Ісусу проблеми і потреби ‒ свої і своїх ближніх. Також дякую Йому за дари і ласки, які Він мені дав. Коли вночі пробуджуся, то також молюся. Я така щаслива, що Господь дозволив мені дожити до старості! Коли я була молода, тоді було безробіття, я мала 10 дітей, було важко їх прогодувати і виховати. Часто я зітхала до Бога: „Якби ж то я мала спокійну старість і могла присвячувати час своїй душі та молитися за своїх дітей!” А тепер я щаслива, що Господь мені це дав, що можу молитися, говорити з Богом про своїх дітей і внуків. Це моя місія. Дякую Богу за старість». Я запитав її, чи вона слухає радіо, чи дивиться телевізор. А вона тільки усміхнулася і махнула рукою: «Телевізор? Радіо? Яка з цього користь? Я хочу мати час! Адже мушу молитися за стількох дітей і онуків. Іноді згадаю: за того я ще не молилася, а ще за це треба молитися…». Якби ж такі бабусі-молільниці були в кожному місті і селі! І таких прикладів я міг би розказати більше.

Я знав ще одну ревну бабусю. Вона була вдова, хорватка. Мала також близько 85 років і ще ходила. Одної неділі була в церкві, прий­няла святі тайни, але наступної неділі вже не прийшла. Я запитав: «Де вона?». А паламар відповів: «Вона хвора, цього тижня я її відвідав». Тоді я сказав: «Негайно принесу їй Святе Причастя». Я приїхав до неї. Вона була дуже щаслива і зворушено розказувала, що Бог завжди давав їй те, що вона потребувала, що завжди її оберігав. Розказувала довго. А приблизно через 2 години після мого відходу вона вже була у вічності. Ця бабуся постійно була готова і тішилася, що зустрінеться з Ісусом. І в нашій розмові про це говорила. Це була жінка, яка мала віру, як жінки в Євангелії. Якби ж то таких жінок було багато!

 

Завантажити: Як старість стає цінною в Божих очах?

 

Оберіть мову

Пошук

Gallery

ua-the-duty-of-mission ua-the-essence-of-holiness ua-god-wants-us-to-obey-him-of-our-own-free-will ua-god-is-seeking-the-souls ua-salvation-is-in-christ-alone ua-the-moment-of-resurrection-confirmed

Календар

Серпень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Лип    
  1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31  

Слово життя

«Знаю бо, що не живе в мені, тобто в моїм тілі, добро: бажання бо добро творити є в мені, а добро виконати, то ‒ ні; бо не роблю добра, що його хочу, але чиню зло, якого не хочу. Коли ж я роблю те, чого не хочу, то тоді вже не я його виконую, але гріх, що живе в мені.»

Рим. 7,18-20 (від 11.8. до 25.8.2019)