Роздуми над Словом Життя Гал. 4,18-19

«Воно добре − ревнувати, але у добрім; завжди, а не лиш тоді,
коли я між вами. О мої дітоньки, яких я знову народжую в муках, доки Христос вообразиться у вас!»

Перш ніж ми замислимося над глибиною Божого слова, було б добре прочитати всю четверту главу послання до Галатів, в якій міститься це слово. Тут Дух Божий через апостола Павла подає нам багато правд. Починаючи з 12 вірша апостол Павло особисто звертається до християн Галатії: «Благаю вас, брати, будьте як я, бо й я такий, як ви. Ви мене нічим не образили. Ви ж знаєте, що в немочі тіла я перше звіщав вам Євангелію і, незважаючи на мою недугу, яка була вам спокусою, ви не погордували мною, ані відіпхнули, але, як ангела Божого, прийняли, як Христа Ісуса. Тож де ваш тодішній запал? Свідкую вам, що, якби можна було, ви вирвали були б свої очі й мені віддали б! Невже я став вашим ворогом, говоривши вам правду? Вони нещиро за вас побиваються; вони хочуть позбавити вас спасіння і відсторонити від нас, щоб ви про них дбали». Апостол нагадує галатам їхню першу ревність, коли словом і могутніми ділами проповідував їм Ісуса. Їхня щирість була великою. Це були погани, які прийняли Боже життя. Але згодом до них проникли т.зв. жидохристияни, які, як каже апостол Павло, хочуть позбавити вас спасіння і відсторонити від нас, щоб ви про них дбали. А тоді продовжує, що добре бути ревним, але для доброї справи. Однак ці юдаїсти, які наголошували на обрізанні та дотриманні всіх юдейських приписів, ревнували за те, щоб здобути їх для себе і відвести від суті, якою є спасіння в Ісусі Христі.

Юдаїсти − це християни, які на перше місце і як основу не ставили спасіння в Ісусі Христі, але дотримання приписів Мойсея, а головне − обрізання. Цим вони практично усунули віру в Ісуса Христа, хоча й говорили про Нього. Ісус і Його відкупительна смерть на хресті не була для них єдиною умовою спасіння. Отож юдаїсти затемнили саму суть Євангелія і нав’язували християнам в Галатії раввінсько-єврейське поняття закону. Цим баламутили християн і вели їх дорогою назад, тому в цьому посланні у 5 главі апостол використовує суворі слова: «Хто заколочує вас, буде засуджений, хто б він не був. Якщо б я, брати, досі проповідував обрізання, то чого мене ще гонять? Адже цим була би усунена спокуса хреста! Коли б то вже зовсім покалічили себе ті, що заколот у вас зчиняють!».

В цьому слові життя звернімо увагу на глибину, яку виражають слова: «Знову народжую вас в муках, доки Христос вообразиться у вас!».

Тут важливим є слово «вообразитися». Це грецьке дієслово «морфоó», що означає «формувати, утворювати», а в пасивному стані: «набути форму або бути сформованим». Відоме слово «метаморфоза», що означає перетворення. Апостол ревнує за одне − щоб християни доросли до зрілості, щоб насправді були вкорінені у Христі, і буквально каже, щоб вони були сформовані, тобто перетворені в Христа. І апостол за них не тільки молиться, не тільки дає їм поучення з Божого слова, але й сам духовно переживає цей процес зміни. Буквально каже: «У муках народжую вас, доки ви не будете перетворені у Христа». Цей процес і біль апостол переживає аж до кінця свого життя. Це завершується в Римі мученицькою смертю, яку він також жертвує за своїх духовних дітей, яких здобув для Христа і які стали Божими дітьми, спадкоємцями Божого Царства.

Якщо далі читаємо послання до Галатів (21-31 вірші), то бачимо образ двох завітів Бога з людьми. Той перший був укладений на горі Синай через Мойсея, але він народжував до рабства, як написано: «Синай в Арабії відповідає теперішньому Єрусалимові, що дійсно поневолений з дітьми своїми». Однак «вишній Єрусалим − вільний, він мати всім нам». Тут міститься пророцтво про Пресвяту Богородицю. В останньому вірші сказано: «А ми, браття, не є синами рабині (якою є Агар чи Єва), але синами вільної (якою є Богородиця)». Тобто той другий завіт, в якому ми народжуємося до свободи, − це союз в Христовій крові і Його смерті. «Так само взяв і чашу по вечері, кажучи: “Ця чаша − Новий Завіт у Моїй крові. Робіть це кожний раз, коли будете пити, на Мій спомин”» (1Кор. 11,25).

Отож укладений Ісусом завіт заснований на вірі і Божій благодаті. Він визволяє нас з рабства гріха і дає нам справжню свободу та вічне життя. Про Матір Ісуса сказано, що вона повна благодаті і благословенна між жінками. Вона є матір’ю Ісуса, і Він дав нам її під хрестом за матір. До того часу нас стосувалося Ісусове слово: «Хто грішить, той є раб гріха». З цього рабства гріха ми звільняємося поступово, а саме це і є тим болісним народженням, коли Богородиця, − набагато більше, ніж апостол Павло, − може про кожного з нас сказати: «Мої діти, у великих муках я народжую вас через Святого Духа, доки ви не будете перетворені у Христа». Так, вона стояла під хрестом, переживаючи великий біль. Її біль, поєднаний з болем Ісуса, був принесений в жертву і за тебе. А ласка, здобута на хресті, через неї є дана і тобі. Тому і ти прийми Матір Ісуса до свого єства як Іван під хрестом. Тоді і ти братимеш участь у материнстві Ісусової Матері, бо Він сказав: «Хто виконує Мої слова, той є Мій брат, сестра і мати». І ти жертвуй свої терпіння за спасіння своїх близьких. Часто цим терпінням є внутрішній біль, переслідування, очорнення − навіть від твоїх найближчих.

 

Завантажити: Роздуми над Словом Життя Гал. 4,18-19

Оберіть мову

Пошук

Gallery

ua-our-mission-on-earth-is-to-serve ua-remain-faithful-to-jesus-and-his-word ua-do-you-have-problems-go-to-jesus xreshennja-na-pokajannja-pryjnjaly ua-whom-are-you-seeking ua-a-model-for-all-christians

Календар

Липень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Чер    
  1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31  

Слово життя

«Знову кажу: Духом ходіте, і тіла пожадливостей не будете чинити; бо тіло пожадає проти духа, і дух пожадає проти тіла. Вони суперечать одне одному, так що ви не можете робити того, що хотіли б»

Гал. 5,16-17 (від 15.07 до 29.07.2018)