Покаяння в час Великого посту-2018

26.02.2018 p.

Концепція Пастирського листа для чеських єпископів

Ми, єпископи Чехії, в цей історичний рік святкування 100 річниці від заснування Чеської республіки, хочемо ефективно прилучитися до її духовного розвитку. Вважаємо це нашим першочерговим завданням перед Богом і чеським народом.

Зараз є час посту, тому закликаємо віруючих використати його для своєї духовної обнови через молитву та діла покаяння. Як духовні батьки, ми керуємося старим прислів’ям: «Слова підбадьорюють, а приклад потягає». Тому в сумлінні відчуваємо великий обов’язок дати вам, своїм духовним синам і дочкам, приклад самокритичного признання власної провини, тобто приклад покаяння.Після довгих роздумів та прийняття болісної критики ми дійшли до висновку, що мусимо зробити радикальні кроки покаяння.

Натхнення і критичний імпульс ми отримали також і від Візантійського Вселенського Патріархату, з яким поки що не маємо дружніх відносин, але мусимо визнати, що в багатьох питаннях він має рацію.

Якщо робити баланс за період після Оксамитової Революції, то видно, що під керівництвом кард. Мілослава Влка всього за 10 років кількість католиків зменшилась на один мільйон. Вину за цей відпад не можемо покладати лише на обставини, які ми не могли змінити.

Наступний болісний баланс, результати якого нам важко признати, стосується питання реституцій. Ми боролися за них майже до крові замість того, щоб дбати про спасіння безсмертних душ. Турботи про реституції нас так вичерпали, що в духовній області ми вже не зауважували поширення єресей, не перестерігали від них священиків і семінаристів та не очистили від них католицьку літературу.

Кард. М. Влк, голова руху Фоколяре, публічно проголосив по телебаченні єресь, що ми визнаємо одного бога з мусульманами (Аллаха). В даний час інтенсивної ісламізації Європи ця єресь призводить не тільки до ліквідації християнства в Європі, але й створює умови для його геноциду.

Перед президентськими виборами ми не звернули увагу католиків на те, що не йдеться про осіб, а про вибір системи. Обрати систему, яка приймає ісламізацію та глобалізацію, означало б вибрати самознищення християнства та народу. На жаль, і з нашої вини багато католицьких політиків пропагували не дорогу життя, а дорогу смерті. Трагічно, що дорогу смерті обирали і деякі з нас, католицьких єпископів. Тепер мужньо визнаємо цю свою провину перед народом.

Дух єресей та його плоди особливо виразно проявляються на церковній політиці Франциска. Своїми жестами і заявами він легалізує гріх гомосексуалізму, цим заперечує Божі закони і сам на себе, а також на всю Церкву стягує анатему. Одночасно він опосередковує ісламізацію. Покаяння вперто відкидає, а тому кожен законний єпископ повинен від нього відділитися і не сміє мати з ним єдності. Про це ми, як єпископи, також довго мовчали, а тому багато католиків зблудили.

Візантійський Вселенський Патріархат на Попелясту Середу проголосив екскомуніку на папу Франциска. Ми ретельно вивчили аргументи екскомуніки, спільно її обговорили і прийшли до такого висновку: не можемо одночасно мати єдність з єретиком Франциском і з Ісусом, нашим Спасителем. Ми обрали Ісуса!

Внутрішню єдність з Містичним Тілом Христа порушують єресі. Однак без цієї єдності жоден ієрарх не має правосильної духовної влади!

Доки не була оприлюднена екскомуніка на Франциска з ясною аргументацією, ми постійно сприймали його як найвищий авторитет в Церкві, хоча й у своїй совісті усвідомлювали, що його жести та слова не є правильні і що суперечать суті католицького вчення. Тепер, після оприлюднення екскомуніки, ми вже не можемо залишатися в формальній пасивності. Хочемо захищати правовірне вчення і мораль, а тому відділяємося від цього самогубного тренду, який представляє Франциск. Таким чином ми перестаємо створювати з ним духовну єдність. Нашим конкретним жестом правдивого покаяння і відділення від його єресей є те, що перестанемо згадувати його ім’я в Літургії, а до того закликаємо і всіх католицьких священиків в Чехії.

Звичайно, можемо очікувати з Ватикану найрізноманітніших правових санкцій. Однак проголошуємо, що сучасний Ватикан, який відділився від правовірного вчення і легалізує єресі, втрачає свою духовну силу та суть свого існування. Жоден єпископ, священик чи віруючий, якщо хоче бути спасенний, не сміє підпорядковуватися розпорядженням Франциска, навіть якщо б він хотів його за це екскомунікувати. Це підтверджує і догматична булла Павла IV, яка каже, що всі розпорядження єретичного Папи є недійсними та нечинними!

Цей радикальний і рятівний крок ми робимо також тому, щоб дати приклад для інших єпископів Католицької Церкви. Метою є внутрішнє відродження. Дорога Франциска − це дорога апостазії, що веде до погибелі. Хто має з ним єдність у єресі, сам себе виключає з Містичного Тіла Христового − Церкви.

З покаянням признаємо, що ми могли багато в чому перешкодити дорозі відпаду, бо заклик зректися єресей і визнати віру ми отримали ще у 2009 р. Віру ми не визнали, і єресей не відреклися навіть після третього заклику, хоча був поданий конкретний аргумент, адже глава конференції німецьких єпископів Цолліч того року проголосив єресь, що Христос не помер за гріхи, але начебто з солідарності з терплячими. Через наше боягузтво і пасивність навіть після цього заклику ми публічно не відділилися від цієї єресі. Тому на нас лягла Божа анатема згідно Гал.1,8-9. Вона була оприлюднена і проголошена.

Ще 29 червня 2008 р. була оприлюднена екскомуніка на о. Галіка та кард. Влка. Ми сприймали екскомуніку як жарт, але з Богом жартів нема. Звичайна служниця вимагала від апостола Петра визнання віри. Петро тричі відрікся, але відразу ж каявся, на відміну від апостола Юди. Ми хочемо каятися, як Петро, а не залишатися в затверділості, як Юда. Тепер публічно визнаємо свою провину.

Певним виправданням для нас є те, що в той час папою був Бенедикт XVI, відомий своєю правовірністю. І з цієї причини ми не вважали за необхідне зробити цей потрібний жест відречення від єресей. Так сталося, що вже протягом 9 років на кожному з нас лежить Божа анатема. Існує питання про дійсність свячень священиків чи нових єпископів, яких ми в той час висвячували. Ми не певні, чи в цьому випадку діє ecclesia supplet, або чи потрібно sub condicione пересвятити деяких єпископів і всіх священиків за період 9 років.

Чеська Католицька Церква тепер проголошує перед усім католицьким світом стан sedes vacantis. Чеські єпископи не признають єретика на папському престолі і відділяються від Ватикану до того часу, доки не буде призначений правовірний папа (правовірна децентралізація).

Додатково відрікаємося єдності з духом єресі, а одночасно визнаємо істинну віру, яка є у згоді з апостольським вченням.

Для визнання віри використовуємо формуляр питань і відповідей, які також подаємо всім священикам і просимо їх зробити це визнання під час Літургії. Копію свого визнання надішліть в єпископську курію:

1) Чи відрікаєшся історично-критичного методу в теології, тобто неомодернізму і духа атеїзму, що є за ним?

Відповідь: (Відрікаюся)

2) Чи відрікаєшся духа, який є за декларацією «Nostra aetate» і духа Ассижу − духа антихриста, який з неї виходить?

Відповідь: (Відрікаюся)

3) Чи відрікаєшся духа гендерної ідеології, що пропагує всі форми сексуальних збочень ЛГБТК?

Відповідь: (Відрікаюся)

4) Чи відрікаєшся духа сатанізму, який стоїть за психічною, сексуальною і фізичною тиранією дітей механізмами ювенальної юстиції?

Відповідь: (Відрікаюся)

5) Чи відрікаєшся сатани і демонів, насамперед тих, які сьогодні діють через різні приховані форми магії, ворожіння і спіритизму (гомеопатія, акупунктура, гіпноз, ворожіння маятником…) і духа Нью Ейдж?

Відповідь: (Відрікаюся)

6) Чи відрікаєшся духа масонства та Нового Світового Порядку, який програмує моральний, духовний і фізичний автогеноцид людства?

Відповідь: (Відрікаюся)

7) Чи віриш, що за тебе і за твої гріхи Господь Ісус Христос помер на хресті і третього дня воскрес із мертвих− реально та історично?

Відповідь: (Так, вірю)

8) Чи приймаєш Господа Ісуса за свого Спасителя і віддаєш Йому своє життя?

Відповідь: (Так)

9) Чи приймаєш заповіт із хреста, виражений словами Ісуса до учня: «Ось Мати твоя»?

Відповідь: (Так)

10) Чи приймаєш в повноті Святого Духа, щоб бути Христовим мартирем, як апостоли?

Відповідь: (Так)

Підпис _________________________ дата ____________2018 р.Б.

У час посту ми згадуємо про останні речі, тобто про смерть, суд, вічність, а також про страждання і відкупительну смерть нашого Господа і Спасителя. Щодня знайдімо собі час на молитву вервиці (страсні таїнства) і на розважання Хресної дороги вдома перед хрестом з 20:00 до 21:00. У цей період ми одночасно не тільки молимося, але й постимо − від телебачення та інтернету (див. Мт.17,21).

Після Великої п’ятниці ми будемо святкувати славне Христове воскресіння. Нехай цього року воно стане і духовним воскресінням Церкви та народу.

Не забудьте про всенародні маніфестації у Великодній понеділок.

Ваші єпископи

Примітка для священиків: цей пастирський лист призначений на третю неділю посту.

Концепцію пастирського листа уклав

+ Методій ЧСВВр

єпископ-секретар Візантійського Вселенського Патріархату

 

Завантажити: Покаяння в час Великого посту-2018 (26.02.2018 p.)

Оберіть мову

Пошук

Gallery

ua-a-model-for-all-christians dlja-toho-shob-zhyty-novym-zhyttjam-z-isusom nove-zhyttja ua-voskreslyj-isuse_0 usvidom-sobi-realnu-prysutnist-voskresloho-zhyvoho-isusa ua-isus-dijsno-voskres

Календар

Травень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Кві    
  1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31  

Слово життя

«Але Писання все замкнуло під гріхом, щоб віруючим була дана обітниця завдяки вірі в Ісуса Христа»

Гал. 3,22 (від 20.05 до 03.06.2018)