Роздуми про Богоявлення

«Того часу з’явивсь Йоан Хреститель і проповідував у пустині Юдейській: „Покайтесь, бо наблизилося Небесне Царство.” …Тоді виходили до нього Єрусалим і вся Юдея, і вся околиця йорданська, і приймали хрещення від нього в річці Йордані, сповідаючись у своїх гріхах» (Мт. 3,1-6). Туди приходили не тільки прості люди, але й фарисеї та садукеї. Вони обманювали самі себе, гадаючи, що уникнуть Божої кари, бо вважали себе духовною елітою. Однак помилялися. Іван сказав їм, що ніхто не уникне Божої кари. Він суворо сказав до них: «Сокира вже при корінні дерев: кожне дерево, що не приносить доброго плоду, зрубають і в вогонь кинуть. Я вас хрищу водою на покаяння, а Той, хто йде за мною, від мене потужніший, і я негідний носити Йому взуття. Він вас христитиме Духом Святим і вогнем. Лопата вже в руці в Нього, і Він очистить тік свій та збере свою пшеницю до засіків, а полову спалить вогнем незгасним» (Мт. 3,10-12).

«Тоді прибув Ісус із Галилеї на Йордан до Йоана, щоб христитися від нього; але Йоан спротивлявся Йому, кажучи: „Мені самому треба христитися в Тебе, а Ти приходиш до мене?” Ісус у відповідь сказав до нього: „Залиши це тепер, так бо личить нам здійснити всяку правду.” 

І тоді він залишив Його. А охрестившись, Ісус зараз же вийшов з води. І ось розкрилось небо, і він побачив Духа Божого, який спускався, мов голуб, і зійшов на Нього. І голос пролунав з неба: „Це Син мій любий, що Його Я вподобав!”» (Мт. 3,13-17).

Під час роздумів над цими подіями можу залишатися тільки в даному слові, а одночасно усвідомлювати, як Ісус в покорі йде на Йордан і стає серед грішників. Іван стоїть на березі річки в шкіряній одежі. Він говорить про грізний Божий гнів, справедливість і покаяння. Його слова прості, але проникають слухачам прямо до серця. Тоді він входить до Йордану, де кожному каяникові лиє на голову воду. Тим часом решта натовпу стоїть і чекає. За деякий час приходить інша горстка людей. Іван на мить зупиняється, щоб і їм промовити до серця. Всіх закликає до покаяння і знову хрестить.

І до нас Бог промовляє різними способами. Часто Бог мусить допустити і покарання за наше лінивство чи гордість, щоб ми почали каятися та вчилися мудрості з власних помилок! Так, ми повинні вчитися з власних помилок, а також з помилок інших. Це свого роду Боже виховання. Наприклад, коли з’ясуємо, що перебуваємо у смутку, це має бути для нас знаком, що щось не в порядку, що ми щось собі тримаємо і не віддали це повністю Богові. Іноді цей смуток є в дечому корисний, бо спонукає нас до того, щоб ми зі собою щось робили. І тоді треба зректися себе, вийти з себе і сказати: «Господи, ось я такий, який є!» Тоді треба усвідомити, що гріхом ми образили Ісуса. А коли подивимось на хрест, побачимо, що там ніби написані всі наші гріхи. Там Ісус заплатив за них.

 

Завантажити: Роздуми про Богоявлення

Оберіть мову

Пошук

Gallery

ua-a-model-for-all-christians dlja-toho-shob-zhyty-novym-zhyttjam-z-isusom nove-zhyttja ua-voskreslyj-isuse_0 usvidom-sobi-realnu-prysutnist-voskresloho-zhyvoho-isusa ua-isus-dijsno-voskres

Календар

Травень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Кві    
  1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31  

Слово життя

«Але Писання все замкнуло під гріхом, щоб віруючим була дана обітниця завдяки вірі в Ісуса Христа»

Гал. 3,22 (від 20.05 до 03.06.2018)