Є Франциск єретиком чи ні?

7.10.2017

Франциск у своїй ексгортації Amoris laetitia де-факто скасував існування загальних моральних норм і замість об’єктивної реальності просовує тільки суб’єктивні погляди, які призводять до скасування Божих законів. До того ж лицемірно називає це милосердям. Чеський єпископ Голуб, на відміну від підписантів «Корекції», замасковує і одночасно просовує єресі Франциска.

Цитата Т. Голуба (з Чеського радіо): «Ризик полягає в тому, що тут є уявлення абсолютно незмінної доктрини, яка закінчилася з Іваном Павлом II, а потім настала зміна з Франциском. Але саме в сімейних питаннях в Церкві можна прекрасно побачити розвиток того, як ставитись до людей у вельми складних ситуаціях».

Відповідь: Основні положення віри – догми, Голуб замінює т.зв. розвитком, а спасительне вчення Церкви ставить під сумнів і ліквідує.

Цей «єпископ» начебто вирішує як ставитись до людей, але насправді поводиться як лікар, який навіть не визначить правильний діагноз і не дасть відповідні ліки, але замаскує хворобу, залишивши людину вмирати, а потім ще скаже, що на цьому можна прекрасно побачити розвиток того, як ставитись до людей у вельми складних ситуаціях.

Цитата: «Тоді Бенедикт XVI ясно заявив, що розведені особи, оскільки їхня ситуація дуже складна, несуть частину терпінь Церкви, і в значній мірі є скарбом Церкви. Франциск розвиває цю думку з логічним висновком. Це безперервний розвиток».

Відповідь: Слова Бенедикта XVI стосуються розведених осіб, які тому, щоб не жити в грісі і могти приступати до Святого Причастя, приносять жертви і живуть в чистоті. Це абсолютна протилежність до того, що пропагує Франциск. Голуб обманює віруючих, називаючи протилежності логічним наслідком і безперервним розвитком.

Цитата: «Папа Франциск зробив важливий крок, звернувши увагу, що в питанні розбитих подружжь є речі, які є об’єктивно погані, але можуть бути такими, які суб’єктивно важко віднести до окремої особи в повній мірі».

Відповідь: В цьому Голуб правий, що ці речі важко віднести до окремої особи в повній мірі, оскільки головна вина в повній мірі лежить на Церкві, яка під проводом теологів, таких як Франциск і Голуб, відкрилася єресям. Вона усунула умови для правдивого покаяння, навернення і особистого відношення до Спасителя, позбавила ясного усвідомлення пріоритету, яким є спасіння душі, і не опосередкувала силу Духа, щоб людина могла боротися з брехнею і злом. Якби Церква це забезпечила, то католик умів би запобігти сімейним конфліктам і родинним трагедіям, мав би мотивацію і силу зректися себе, упокоритися та признати собі помилку. Це вирішило б більшість проблем. Але Церква з духом Голуба до цього не веде.

Тому головним винуватцем є Церква, яка відкинула догматичні та моральні норми і не кається, а тому перешкоджає каятися і окремим людям. Але це не рішення – посилати людей до Святого Причастя без покаяння – так, як вони самі роблять.

Цитата: «Тому ми повинні бути до цього чуйними, оскільки не йдеться про закони, але про конкретну особу».

Відповідь: Це специфічний дух і специфічна теологія. Голуб не підкреслює чуйність до Бога і не бере під увагу Божу любов, те, що Бог віддав за нас Свого Сина, який за нас і за наші гріхи помер на хресті. Замість того він приховано прагне легалізувати гріх, і вже не є чуйним до душі конкретної особи, яку чекає смерть, Божий суд і вічність. Крім того, він ігнорує реальність, що життя без справжнього примирення з Богом і без дотримування Божих заповідей не є жодною ідилією. Коли людина відкине хрест Божого закону, то тим самим накладе не себе набагато важчий хрест рабства гріха і попадає у невирішальні ситуації, і при тому щодня перебуває в небезпеці вічного засудження.

Існує різниця: є люди, які не претендують на Святе Причастя і не мають ні сил, ні умов до того, щоб приступати до Причастя, але вони усвідомлюють свою провину і слабкість – такі мають шанс на спасіння. Але є й інші, обмануті церковниками, які без покаяння приступають до Святого Причастя. Тоді вони їдять і п’ють собі на осудження (див. 1Кор. 11).

Цитата: «Ми говоримо про розлучених, що це об’єктивно погано, але на зовнішньому рівні, коли людина послухає окремих людей, то може зрозуміти, що обставини можуть бути настільки складними, що неможливо на внутрішньому рівні говорити про скоєння важкого гріха, а тому треба допомогти».

Відповідь: Допомога Голуба подібна на допомогу лікарів, які рятують «непродуктивних» людей евтаназією.

Важкий гріх не має місця там, де йдеться про справу недобровільну чи несвідому. Але люди, які живуть у стані гріха свідомо та добровільно, навіть якщо б на внутрішньому рівні мали якийсь свій погляд, не можуть брати участь у Євхаристії. Це вчення Церкви.

Голуб каже, що коли людина слухає окремих людей, то може зрозуміти… Це відбувається тому, що людина, яка свідомо ігнорує Божі закони, залишається в дусі самообману, а тоді подає його настільки переконливо, що слухач повірить. Однак, саме священик повинен промовити до таких людей в силі Духа Правди, щоб слухачі отримали прагнення спасти свою душу. Однак якщо священик чи єпископ з’єднаються з духом брехні проти Божих законів, проти Бога і проти самої душі – це зрада! Крім того, коли зрада стане нормою, дійде до масового вбивства душ.

Цитата: «Це процес вдосконалення, який ще не дійшов до завершення, бо єпископи поки що цього вчаться. І це належить Церкві, це чудовий заклик, який не говорить, що Церква керується наказами та заборонами з Риму, але що це ми, які шукаємо, куди Господь хоче нас вести».

Відповідь: Сьогодні ми переживаємо інтенсивний процес того, що підступно усуваються Божі правди і Божі заповіді. Цієї зради Христа, Церкви та Божих заповідей єпископи вчаться від Франциска, а Голуб стверджує, що і це належить Церкві і що це чудовий заклик.

Франциск і Голуб навчають людей (хоча поки що не дійшли до завершення) як обходити Божі закони і убивати совість, віддаючи перевагу суб’єктивним поглядам, щоб навіть в годину смерті вони вже не були здатні розбудити досконалий жаль. І ще й до того на дорогу до погибелі дають їм своє недійсне Причастя. Це найважчі злочини, які не тільки руйнують Божі закони, але й навчають антизаконів, які не вимагають жодного самозречення, жодного несення свого хреста, ані жодного наслідування Христа.

Коли ж усунуть Христові закони і заповіді, то накладуть стільки невиносних хрестів, що хто їх послухає, той згодом мусить настільки зрікатися себе і так терпіти, що Бог ніколи б цього не бажав. Крім того, така людина стає рабом гріха і мучить інших. Таке терпіння не має жодного сенсу.

Голуб правий, коли каже, що сьогодні Церква не повинна керуватися різними наказами та заборонами з Риму. В даний час до них належить наказ проводити ісламізацію на кожній парафії і в кожному монастирі. Тоді дійсно, радше шукаймо самі, куди Господь хоче нас вести без наказів апостата Франциска.

Парадокс полягає в тому, що Голуб не слухає Божі заповіді, але просовує Францискові накази з Риму. Мабуть знає, що ті, які просунули Франциска, можуть просунути і Голуба: спершу на кардинала, а потім навіть і на місце Франциска. Тільки треба завчасно дати про себе знати. Це для Голуба чудовий заклик!

Цитата: «Підписанти не говорять конкретно, що саме папа сказав неправильно, але вони це інтерпретують, трансформують до того, як це розуміють, і ці речі (цих сім) власне й назвуть можливими єресями. Весь цей текст полягає в тому, що підписанти кажуть: „Ми вас, або тебе, папо, так розуміємо – а це неправильноˮ. І я боюся, що вони якраз його не розуміють».

Відповідь: Франциск використовує такі формулювання і терміни, які є двозначними, так що не тільки перед підписантами, але й перед кожним, хто  робить логічні висновки, постане 7 єресей Франциска. Сучасні єретики, як сказав папа Бенедикт XVI, є настільки спритними, що навіть не формулюють єресі, але кожен їх вже сам автоматично додумає.

Франциск, як голова Церкви, зобов’язаний чітко сформулювати правди католицької віри, а не навмисне давати простір духу єресі, щоб нищити Божі правди. Його уряд є обтяжуючою обставиною злочину.

Франциск цілує ноги транссексуалам і не дає до цього жодних пояснень. Цей жест сам по собі виражає схвалення та пошану до сексуальних збочень. Франциск був зобов’язаний закликати цих людей до покаяння і навернення. Тоді, якщо б цілував їм ноги, це вже не було б жестом схвалення збочення. Але Франциск свідомо робить ці жести, щоб узаконити збочення і ліквідувати Божі заповіді. А це злочин проти Бога і Церкви, та знак того, що він є явним і затверділим єретиком.

Згідно догматичної були папи Павла IV і згідно Божого слова з Гал. 1, 8-9, Франциск Бергольйо і Томаш Голуб перебувають під Божою анатемою, і обоє, як єретики, займають уряд в Церкві недійсно.

+ Ілля

Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату

+ Методій, ЧСВВр        + Тимотей, ЧСВВр

єпископи-секретарі

 

Завантажити: Є Франциск єретиком чи ні? (7.10.2017)

 

Оберіть мову

Пошук

Gallery

ua-tym-jaki-jogo-pryjnjaly ua-dear-child-jesus-i-am-your-little-sheep ua-call-come-little-jesus ua-the-world-needs-jesus ua-every-day-we-have-a-chance-to-do-something-for-jesus moja-najbilsha-turbota

Календар

Січень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Гру    
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31  

Слово життя

«Довідавшись, що людина оправдується не ділами закону, а через віру в Ісуса Христа, ми й увірували в Христа Ісуса, щоб оправдатися нам вірою в Христа, а не ділами закону; бо ніхто не оправдається ділами закону»

Гал. 2,16 (від 14.01 до 28.01.2018)