Слово Патріарха Іллі на неділю Всіх Святих Українського народу

Сьогодні святкуємо неділю Всіх Святих Українського народу. Ці святі і мученики – це не тільки ті, які відомі нам з далекого минулого, але також є багато героїчних свідчень віри з останнього часу…

Одна свідома віруюча жінка з України, яка мала вже понад 85 років, розповідала: Коли мені було 16 років, нашу сім’ю вивозили на Сибір. У вагоні з нами була одна наша знайома, яка мала з собою в сумці свою 2-місячну дитину і дуже боялася, що вона помре. Її турбувало тільки одне: як врятувати дитину? Тоді у вагоні всі разом думали, що робити, допомагали їй і молилися. Ще перед тим, як поїзд відправився, побачили, що поруч проходила одна знайома жінка. І тут їм прийшло на думку, що зробити. Мати взяла сумку з дитиною і підійшла до міліціонера, кажучи: «Дуже прошу вас, дайте цю сумку тій жінці». Жінка не знала, що було в сумці, але прийняла її, і так дитина була врятована. Це було чудо, що та жінка прийшла якраз в той час, і те, що міліціонер вислухав прохання матері. Звичайно, завдяки їхнім молитвам Бог відкрив його серце, адже він ризикував, що його можуть покарати …

Далі ця старенька жінка розповідала, що коли потім вони приїхали на Сибір, вона захворіла. Її помістили в якусь будівлю, яку навряд чи можна було назвати лікарнею, але це було щось подібне. Всі казали їй: «Якщо б тобі хотіли зробити якусь ін’єкцію, не дозволь собі нічого вколоти. Коли виявлять, що ти українка, вколять тобі щось і ти не виживеш». І вона послухалась їхньої поради. Тим часом, поки вона була в цій т.зв. лікарні, поїзд з її сім’єю від’їхав в інше місце, і вона вже ніколи не бачила своїх батьків. Їй було всього 16 років, вона любила своїх батьків, але вже ніколи з ними не зустрілася. На Сибірі провела 18 років, а потім повернулася разом зі знайомою, якій тоді допомагала врятувати її 2-місячну дитину. Тим часом з тієї дитини виросла доросла дівчина і її мати за 18 років могла нарешті її побачити.

Сибір – скільки там було страждань! Скільки болю! Але й там, на Сибірі, українці допомагали один одному, якщо хтось мав якусь проблему, молилися за це. Було б дуже потрібно для підбадьорення і утвердження всіх нас записати терпіння цих мучеників, яких ніхто не знає, і про життя яких не було написано ніяких книг … Це були б життя святих! Скільки всього вони пережили! Але в терпінні мали надію на Ісуса і Пресвяту Богородицю. Богородиця нікого з них не залишила, кожному випросила необхідні ласки, щоб кожен витримав в тому, що переживав. І навіть якщо багато з них не повернулися і померли у в’язницях або в Сибірі, вірю, що вони відходили з цього світу з молитвою та живою вірою, і що Діва Марія кожну ту душу, яка вшановувала Її як свою Матір, взяла на руки і принесла до Ісуса, до вічної слави. Це були тисячі тих, які вже випередили нас.

Так було тоді … А тепер? Тепер в Україні моральний розклад. Перед тим люди були закорінені у Христі, у справжній християнській вірі, а тепер приходить дух антихриста з моральним розкладом, і всі, наче під наркотиками. Ніхто не захищає мораль, яка є основою сім’ї і всього народу, адже розклад моралі призводить до розкладу суспільства і всього іншого. Економіка без моралі та без Бога є нікудишньою, а техніка обернеться на знищення людини і всього народу.

Дорогі віруючі, хай сьогодні українські святі і мученики випросять вам, щоб ви були ревними і підносили руки в духовній боротьбі за збереження християнської спадщини в Україні та за молоде покоління, яке не вміє захищатися від духовного насильства й духовного розкладу, який приходить із Заходу. Через мас-медіа їм хитро і підступно промивають мізки і вибивають останні здорові моральні принципи, які ще мають ці молоді люди. Дух антихриста хоче нищити дітей вже з дитсадка, хоче нищити дітей гомосексуалізмом, збоченням і всім можливим, але ніхто не б’є на сполох. Всі мовчать. Якщо ті, які мають відповідальність, мовчать, то ми піднімімо руки і взиваймо до Бога! Це наш обов’язок! Будьмо в цьому ревними! Рішенням є безперервна молитва, тобто щоб віруючі вдень і вночі по одній годині чергувалися на молитовних сторожах за Україну. Так, як і в Старому Завіті, наприклад, цар Йосафат взивав до Бога, і Бог зробив чудо, так його зробить і тепер. Але це вимагає витривалості, живої віри, чистої любові і охоти навіть пожертвувати життям за Боже Царство і Божі заповіді!

Ми святкуємо свято Всіх Святих Українського народу, а ви – українці, ви – Україна. Отож, нехай кожен з вас буде святий. Ісус є той, Хто освячує. Тепер відкрийте Йому своє серце, дайте його Йому через Пресвяту Богородицю, щоб ви були святі як ті, які вже є в Божій славі.

Хай сьогодні за вас заступається святий Володимир, свята Ольга, святий Антоній, Теодозій Печерський і всі мученики, щоб ви були сміливими, щоб були чоловіками і жінками віри, щоб разом з усіма українськими святими та мучениками випросили в Бога ласку не тільки спасіння України, але і її віднови – духовного воскресіння.

 

Завантажити: Слово Патріарха Іллі на неділю Всіх Святих Українського народу

 

Оберіть мову

Пошук

Gallery

ua-tym-jaki-jogo-pryjnjaly ua-dear-child-jesus-i-am-your-little-sheep ua-call-come-little-jesus ua-the-world-needs-jesus ua-every-day-we-have-a-chance-to-do-something-for-jesus moja-najbilsha-turbota

Календар

Січень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Гру    
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31  

Слово життя

«Довідавшись, що людина оправдується не ділами закону, а через віру в Ісуса Христа, ми й увірували в Христа Ісуса, щоб оправдатися нам вірою в Христа, а не ділами закону; бо ніхто не оправдається ділами закону»

Гал. 2,16 (від 14.01 до 28.01.2018)