Шукай правду! 27 частина: Не можете служити Богу і мамоні (Мт. 6, 24)

Слово мамона означає матеріальну власність і майно, особливо нечесно здобуте на шкоду ближньому. Воно також означає хабар, яким змушують мовчати свідка або суддю. Ісус звертає увагу на демонічну поневолюючу силу мамони: «Ніхто не може двом панам служити: бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або триматиметься одного, а того знехтує. Не можете Богові служити і мамоні». Отож, в кінцевому підсумку, віра в значенні довір’я і уповання на мамону виключає віру в Бога. Тому Ісус показує на протиставлення відношення до Бога і відношення до мамони та закликає до особистого вибору між обома.

Багатство

Багатство розглядається в Біблії або як Боже благословення, як нагорода за праведність, або як прокляття – залежно від того, хто і як управляє багатством і для чого його використовує. Благословення багатством найобширніше описано у Йова 29, де воно тісно поєднано зі славою людини. Згідно Святого Письма, багатство має служити іншим, а не для власних потреб. Йов вважав роздавання багатства не обов’язком, а привілеєм. Цей ідеал безповоротно втратився. Багачі, проти яких виступають пророки, хочуть мати славу, але без милостині, без чинення добра. Пророк Ісая пов’язує багатство прямо з ідолопоклонством: «Край його повен золота і срібла, і нема ліку його скарбам. Край його повен ідолів, вони падають перед ділом рук своїх» (Іс. 2,8). Це пов’язано з тим, що душа багача поглинена майном, так що в ній немає місця для Бога. Тому псалмопівці і пророки не перестають наголошувати на минущості багатства (Пс. 49,11 і наст.) і його небезпеці для душі та серця (Пс. 62,11). Ісусове ставлення до багатства зрозуміле з Його вимоги: щоб той, хто хоче Його наслідувати, зумів відв’язатися від свого майна (Мт. 19,21.29; Лк. 14,33). Багач є в небезпеці, що замість в Бога, буде вірити в мамону (гроші). Він почувається, що є застрахованим цією мамоною на майбутнє. Не покладається на Бога, але на мамону. Ісус не бачив ідеалу в бідності та недостачі – вони мають бути і будуть подолані в Божому Царстві, але весь наголос Ісус робить на те, щоб людина навчилася шукати найперше Божого Царства і Його справедливості (Мт. 6,33). В ранній християнській Церкві був звичай добровільної віддачі майна на користь громади, на знак братньої любові (Ді. 4,34 і наст.). Ідеалом не є злиденність і убогість, але абсолютна внутрішня незалежність від будь-яких обставин (2 Кор. 6,10) і здатність внутрішньо збагатити інших. Пророки гостро картали зловживання багатством (Іс. 1,23; 3,12-14; Aм. 5,11-12).

Слово «комунізм» походить від слова communé (спільне) і пов’язане з першою громадою християн, в якій віруючі мали все спільне. Комунізм, як соціальна ідеологія, не був побудований на моральних принципах, вірі та дусі, якого мали перші християни в Єрусалимі. Тому ідеал, побудований на атеїстичній основі, не міг принести ні духовної, ні економічної користі людині та суспільству. Якщо у людей є щось своє, вони бережуть це, щоб це служило їм якнайдовше, але коли щось є спільне, завжди знайдеться егоїст, який використає це тільки для себе, а ще й до того це знищить. Тому необхідне виховання і мотивація до правильного використання спільного (communé) майна. Вимога, щоб майно служило суспільству, згідно гасла: кожному по потребі, вимагає високого морального рівня всіх членів, а це майже неможливо без живого відношення до Бога.

Святий Василій Великий походив з багатої родини в Каппадокії. Все майно він віддав на користування потребуючим. Він, його батьки, а також брати і сестри були абсолютно вільними щодо їхнього багатства. Всі – вся сім’я є святими. В історії Церкви маємо святих королів, святих королев, людей з багатих сімей, які були повністю вільними щодо багатства. Вони добре розуміли, що людина нічого не принесла до цього життя і нічого не забере. Крім того, тут є одна певність – смерть, а разом з нею і реальність того, що вона забере від людини все, що має. Ісус ставить нам перед очима приклад багача, який планував, що збудує клуні, щоб мати забезпечене майбутнє: «Безумний, цієї ночі душу твою заберуть у тебе, і те, що ти зібрав, кому буде?» (Лк. 12,20).

Після падіння комунізму в Росії, Україні, Білорусії чи в інших посткомуністичних країнах з’явилися мільярдери. Майно, яке раніше належало всьому суспільству, вони сконцентрували в своїх руках за прикладом американських мільярдерів. Але питання в тому, чи дійсно ці люди служать суспільству і здатні розумно використати майно для його добра? Найбільша проблема полягає в тому, що люди сьогодні втратили правдивий ідеал і сенс життя. Тому не цінують скромності, яка звільняє від багатьох турбот, але прагнуть непотрібного майна. Тому беруть собі кредити, а потім навіть не можуть спати, все життя їх оплачують, а на кінець розпадеться їхня сім’я, діти виростуть невиховані, знищать собі здоров’я і замість щастя, отримають глибокий біль і розчарування. І серед священиків та церковної ієрархії є особи, які є рабами грошей і майна, їх називають грошолюбцями. Отож за мамоною і її пожаданням є спеціальний дух, з яким людина повинна боротися, насамперед правдою, живою вірою і думкою про смерть. Треба зі справжньою мудрістю розпоряджатися багатством, тобто з тим, що маємо. До багатства також належить здоров’я (фізичне і душевне) та духовні дари. З цього багатства ми будемо здавати звіт: чи служили ним Богу і людям, чи своєму егоїзму та гордості?

Але як треба використовувати багатство? Недостатньо дати комусь одноразову милостиню.

Приклад: У Словаччину приїхав багач з Німеччини і хотів допомогти студентам з бідних сімей. Він сказав їм: «Я хочу вам допомогти, але якщо я дам вам гроші просто так, то ви безвідповідально, а тим більше на свою шкоду, як блудний син в Євангелії, розтратите їх на марноту і гріх. Тому я створю для вас фонд – можете брати з нього скільки хочете, але коли закінчите навчання, то будете зобов’язані повернути до цього фонду те, що ви собі взяли, і з невеликим відсотком. Таким чином фонд ще збільшиться і далі буде служити потребуючим».

Справжній християнський багач подумки зітхнув би: «Я повинен був турбуватися про гроші: найперше, щоб розмножити даний вклад, а потім, щоб мудро інвестувати прибуток, щоб гроші дійсно служили потребуючим, а не для поширення зла. В мене тріщить голова від клопотів – я заздрю людям, які мають тільки те, що дійсно потребують і спокійно безтурботно йдуть спати. Я був би охочий віддати це все іншим, але знаю, що багато з них зловжили б багатство для зла. Оскільки я хочу віддати майно для справжньої користі суспільства, воно для мене є тягарем і певним хрестом, який все ж з вірою приймаю. Вірю, що Бог дасть мені після смерті нагороду, бо я не вважав своє майно своїм, але засобом служіння ближнім». Це правильне ставлення та ідеал, особливо для тих мультимільйонерів, які привласнили майно суспільства і сьогодні (чи це в Росії, чи в Україні, або десь інде) стали великими багачами та хочуть мати після смерті скарб у небі. Для цього вони потребують кількох мудрих людей, які були б для них хорошими порадниками, як ефективно і розумно використати майно для добра. Відлякуючим прикладом є мультимільярдери типу Гейтса і Сороса, які дають мільярди не на служіння людству, але для його геноциду.

Ісус каже: «Придбайте собі друзів мамоною неправою, щоб прийняли вас до вічних осель» (Лк. 16,9). Кожен з нас повинен використати багатство, яке має, для здобування скарбу в небі. Якщо ми матеріально бідні, але в дрібницях нав’язані на майно і гроші, то ми багачі, яких стосується слово Христа: «Легше верблюдові пройти через вушко голки, ніж багатому ввійти в Боже Царство» (Мт.19,24). Хто повністю поклався на матеріалізм, той вже не покладається на Бога і вже не може Йому повністю довіряти. Ісус каже: «Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне» (Мт. 5,3). Це означає, щоб ми були убогими від багатства марних думок і турбот, щоб постійно поверталися до свого Спасителя і трималися Його, щоб постійно були свідомі того, що Він відкупив нас Своєю смертю на хресті, і є тією єдиною Дорогою до вічного життя!

Все тут, на землі, ми залишимо, а крім того, не знаємо ні дня, ні години, коли Бог нас покличе і коли злодій, під назвою смерть, все у нас вкраде. Але якщо ми збирали скарби у небі, вони залишаються навіки. Мудрість полягає в тому, щоб кожного дня рахуватися з кінцем, тобто зі смертю і вічністю.

 

+ Ілля

Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату

+ Методій, ЧСВВр     + Тимотей, ЧСВВр

єпископи-секретарі

 

15.03.2016

 

Завантажити: Шукай правду! 27 частина: Не можете служити Богу і мамоні (15.03.2016)

 

Оберіть мову

Пошук

Gallery

ua-our-mission-on-earth-is-to-serve ua-remain-faithful-to-jesus-and-his-word ua-do-you-have-problems-go-to-jesus xreshennja-na-pokajannja-pryjnjaly ua-whom-are-you-seeking ua-a-model-for-all-christians

Календар

Серпень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Лип    
  1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31  

Слово життя

«І, таким чином, як через переступ одного на всіх людей прийшов засуд, так через чин справедливості одного на всіх людей приходить життєдайне оправдання»

Рим. 5,18 (від 12.08 до 26.08.2018)