ЄВХАРИСТІЯ – 2 частина: Христова смерть – здійснення союзу між Богом і людьми

Ісус помер як особистий Заступник всіх, які за Його посередництвом мали ввійти в союз з Богом. Ісус із кожним ототожнився у смерті, щоб кожен міг ототожнитися з Ним! «Чи ж ви не знаєте, що всі ми, що в Христа Ісуса охрестилися, у смерть його христилися?» (Рим. 6,3). Тут  говориться про хрещення, Христову смерть і про наше відношення до Христової смерті. Через св. Тайну Хрещення ми були занурені до Христової смерті. Цілий вірш – це запитання: «Чи ж ви не знаєте…?». А що не знаємо? Що всі ми, що в Христа Ісуса охрестилися, у Його смерть хрестилися. Ми про це чули під час Св. Літургії у великі свята. Теоретично ми ніби і знаємо, але чи знаємо як практично це застосувати, і чи взагалі рахуємося з цією правдою у своєму житті? У 3 вірші говориться про хрещення і Христову смерть. Ми були охрещені, прищеплені до Ісусової смерті. А хто є Ісус? Він – живий Бог, Єдинородний Божий Син, Світло від Світла, Бог істинний від Бога Істинного (Символ віри).

Ісус на Голготі помирав 3 години, а Його смерть тривала лише момент, декілька секунд, коли видихнув свого духа, промовивши: «Отче, в руки Твої віддаю духа свого!». Тоді Він схилив голову і помер. Дух з його тіла ввійшов до обіймів Отця. Коли Він сказав: «Отче, в руки Твої віддаю духа свого!» – це була вершина послуху і любові до свого Отця, а також вершина любові до кожного з нас. І до цього моменту через св. Тайну Хрещення ти був занурений, до моменту найбільшої Божої любові до тебе. Ісус помер за тебе.

Суть Христової смерті полягає в тому, що Ісус виконав волю Небесного Отця. А що для нас означає з’єднуватися з Христовою смертю? Наш дух через віру має створити єдність з Ісусовим духом. Це означає, що ми маємо відділитися від багатства нашої душевності, багатства наших думок, переживань, страхів, планів і з’єднатися з Ісусовою смертю. Саме тоді любимо Бога всім серцем, всією душею і всією силою нашого духа. Так виконуємо Першу Божу заповідь і одночасно на нас здійснюється  перше блаженство: «Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне» (Мт. 5, 3). Ми повинні не тільки один раз входити до Ісусової смерті. Адже Боже слово нам чітко каже: «Увесь час носимо в тілі мертвоту Ісуса, щоб і життя Ісуса в нашім житті було явним. Нас бо весь час живими віддають на смерть із-за Ісуса, щоб і життя Ісуса було явним у нашім смертнім тілі. І так смерть діє в нас, а життя у вас» (2 Кор. 4,10-12). В грецькому оригіналі написано: Ми постійно віддавані до Христової смерті. Що це означає? Це не фізична смерть. Це момент, коли людина охоча віддати і життя, охоча цілковито сповняти Божу волю. Таких прикладів у Св. Письмі дуже багато: Господь, бажаючи випробувати віру і відданість Авраама, наказав йому принести в жертву його єдиного сина Ісаака. Авраам у цьому випробуванні був готовий пожертвувати Богу найдорожче, що мав, бо вірив, що Бог може воскресити його сина з мертвих. Інший приклад: через одну особу, царицю Естер, Бог врятував весь народ. Вже був оголошений день і місяць, коли ізраїльський народ мав бути винищений. А вона в цей історичний момент сказала: «Піду, навіть якби це коштувало мені життя. Навіть якщо маю померти, то нехай помру» (Ест. 4,16). І, ризикуючи власним життям, пішла до царя, хоч це було протизаконно, і так врятувала цілий народ. Маємо ще багато подібних прикладів: Мойсей, Ілля, Юдита та інші святі. Отож, послух Богові повинен бути аж до смерті.

В Христовій смерті настало здійснення союзу між Богом і людьми. Коли ми постійно поглиблюємо самовідданість Ісусові, то так реалізується наше ототожнення з Христовою смертю. Тоді все, що здобув Ісус Христос своєю смертю, стосується і нас. Цей союз виражають слова з 2 послання ап. Павла до Коринтян 5,14-15: «Коли вмер Один за всіх, то всі вмерли. А вмер Він за всіх, щоб ті, що живуть, не жили вже для себе самих, а для Того, хто за них був умер…». З цього випливає, що вже не можемо жити самі для себе.

Союз людини з Богом – це щось святе, бо тут йдеться про відношення до Бога. Бог ревнивий і хоче, щоб ми дотримувалися укладеного з Ним союзу, як Св. Письмо на багатьох місцях нам це відкриває. Наприклад, у 25 псалмі Давид каже: «Приязнь Господня до тих, хто боїться його, і свій союз Він звістить їм» (вірш 14). До таїнства союзу можемо наблизитися тільки в правдивому острасі Божому і з свідомістю того, з Ким я укладаю союз. Це таїнство закрите перед усіма, які приступають до нього з будь-яким іншим ставленням.

Духовне з’єднання людини з Богом залежить від віддання себе Богові у союзі і може настати аж після нього. Якщо людина не охоча віддатися Богові цілковито, так, як цього вимагає союз, то ніколи не може мати з Ним цього повного духовного з’єднання, яке є ціллю відкуплення. Апостол Павло пише: «Хіба ви не знаєте, що той, хто єднається з розпусницею, стає одним тілом із нею?… А хто з Господом єднається стає одним духом із Ним?» (1Кор. 6,16). Є суттєва різниця між подружнім зв’язком, який є чистий і святий, та розпустою, яка є грішною. Різниця полягає в тому, що передумовою подружнього зв’язку є взаємне віддання себе (чоловіка і жінки) в шлюбному союзі. А в розпусті навпаки: чоловік і жінка шукають тільки тілесне задоволення, замість того, щоб у союзі взаємно собі віддатися. Подібно і в духовному світі: «Хто єднається з Господом, стає одним духом з Ним». Нема іншого правдивого з’єднання з Господом, ніж таке, яке Він створив з нами. Ціною свого розп’яття і своєї смерті Ісус з’єднав нас зі собою. Така висока ціна була заплачена, щоби ми знову могли бути з Господом один Дух.

 

Завантажити: ЄВХАРИСТІЯ – 2 частина: Христова смерть – здійснення союзу між Богом і людьми

Оберіть мову

Пошук

Gallery

ua-our-mission-on-earth-is-to-serve ua-remain-faithful-to-jesus-and-his-word ua-do-you-have-problems-go-to-jesus xreshennja-na-pokajannja-pryjnjaly ua-whom-are-you-seeking ua-a-model-for-all-christians

Календар

Серпень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Лип    
  1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31  

Слово життя

«І, таким чином, як через переступ одного на всіх людей прийшов засуд, так через чин справедливості одного на всіх людей приходить життєдайне оправдання»

Рим. 5,18 (від 12.08 до 26.08.2018)