





Якщо комусь зробите щось погане − несвідомо або, що гірше, свідомо − то між вами виникне велике напруження. Коли людина це усвідомить, бачить свою провину, і відчуває, що ближній від цього страждає, це його ранить. Згадую один приклад з Італії: Злодії − молоді хлопці − увірвалися до ювелірного магазину і при крадіжці вбили продавця. Потім їх спіймали і засудили на багато років ув’язнення. На їхньому суді була присутня жінка з маленькими дітьми. Це була вдова, жінка продавця, якого убили. Один з тих хлопців, дивлячись на неї і на дітей, усвідомив, яке зло вчинив і якого болю їм завдав. В ньому сильно пробудилася совість і він просив пробачення. А жінка сказала, що прощає йому…
Прощення − це дуже цінна і важлива річ. Прощення знову відкриває двері до серця і до дому тієї людини, яку ми зранили, скривдили.
«Я бо вам передав найперше те, що й сам прийняв був: що Христос умер за наші гріхи згідно з Писанням; що був похований, що воскрес третього дня за Писанням; що з’явився Кифі, потім дванадцятьом»
1Кор. 15,3-5 (від 08.04 до 22.04.2018)