Христова смерть і Воскресіння

 

Завантажити: Христова смерть і Воскресіння (контемплятивна молитва)

Завантажити: Нова версія молитовної брошурки

для святкування неділі:

формат doc,          формат pdf (версія для друку)

Тайна вечеря і Гетсиманія (розважання) (відео)

 

Тайна вечеря

1) Роздуми над Божим Словом:

В четвер ввечері Ісус разом з апостолами є в світлиці. Пасха пов’язана з обрядом принесення в жертву агнця і з пасхальною вечерею. Ці свята пригадують вихід Ізраїля з рабства єгипетського фараона. Ісус прийшов, щоб визволити людство з рабства гріха і диявола.

Спочатку Ісус вмив апостолам ноги. Цим дав їм приклад покори і любові. Потім перестерігає апостолів перед духом зради, за якою є диявол.

Далі Ісус говорить про любов: «Ніхто не має більшої любові ніж той, хто життя віддає за своїх братів».

Говорить також про Святого Духа: «Багато ще я маю вам повідати, та не перенесли б ви нині. Тож коли зійде Святий Дух, Він і наведе вас на всю правду».

З Гетсиманії на Голготу (хресна дорога) /розважання/ (відео)

 

1) Роздуми над Божим Словом:

Ув’язнення: Апостол-зрадник привів до Гетсиманії воїнів і вартових храму з факелами. Підійшов до Ісуса і зрадливо Його поцілував. Тоді воїни схопили Ісуса.

Перед Анною: Привели Його до первосвященика Анни. Він Його про багато що питав. Один із сторожі ударив Ісуса в обличчя.

Перед Каяфою: Анна відіслав зв’язаного Ісуса до первосвященика Каяфи. Каяфа сказав: «Заклинаю тебе живим Богом, щоб ти сказав нам, чи ти Христос, Син Божий?» Ісус відповів: «Ти мовив». Первосвященик роздер свою одежу і викрикнув: «Він сказав богохульство». Натовп почав кричати: «Він – винен смерти!» Вони почали плювати Йому в обличчя і бити Його по голові.

Відречення від Христа: Петро сидів біля багаття посеред двору. Там тричі відрікся Христа, став клястися: «Не знаю я цього чоловіка». Коли півень заспівав, він згадав слово, що Ісус був промовив до нього. Вийшов звідти і гірко заплакав.

С і м   с лі в   з  х р е с т а

Сім слів з хреста (розважання) – І слово з хреста: „Отче, прости їм, бо не знають, що роблять!” (Лк. 23,34) (відео)

 

1) Вступ – Роздуми над Божим Словом (5 хвилин):

„З Ним вели також двох інших злочинців, щоб їх скарати на смерть. Як прийшли на місце, що зветься Череп, там Його розіп’яли і злочинців, одного по правиці, а другого по лівиці. Ісус же сказав: «Отче, прости їм, бо не знають що роблять».” (Лк.23,32-34).

„Як прийшли на місце, що зветься Череп, там Його розіп’яли…”

Смерть через розп’яття була найжорстокішою і найганебнішою карою. Коли прийшли на місце, наказали Симону з Киренеї скинути хрест. Тоді Ісуса кинули спиною на землю, плечима до дерева. Воїн-кат, нащупав на передній частині руки заглибину в зап’ясті, вклав у неї чотиригранний залізний цвях і вдарив молотком. Цвях розірвав шкіру і пройшов місцем, де знаходиться нерв, що координує рухи пальця і сигналізує біль. Біль, спричинений проколенням в цьому місці, жахливий. Судини були розірвані і рана сильно кровоточила. Наступні удари молотком прибили руку до дерева хреста. Подібно була прибита і друга рука та обидві ноги. Серед тих болів Ісус з великим зусиллям промовив слова: „Отче, прости їм, бо не знають, що роблять.”

Сім слів з хреста (розважання) – ІI слово з хреста: „Істинно, кажу тобі: Сьогодні будеш зі мною в раю” (Лк. 23,43) (відео)

 

а) 5 хвилин – вступ

Лк. 23,39б-43: Один із розп’ятих злочинців зневажав Його, кажучи: Хіба ти не Христос? Спаси себе й нас! А другий озвавшись, скартав його і мовив: Чи не боїшся Бога, ти, що покутуєш ту саму кару? Бо ж ми приймаємо кару, гідну наших учинків, цей же не зробив нічого злого. І додав: Ісусе! Згадай мене, як прийдеш у своє Царство! Сказав Ісус до нього: Істинно кажу тобі: Сьогодні будеш зі Мною в раю!

„Ісусе…” – розбійник задивився на скатоване Ісусове обличчя: рани від палиці на носі і правому боці лиця, на повіках і на бровах, набряки на правій виличній кістці, кровотеча з носа, синяки і поранення шкіри, лице заливається кров’ю з судин на голові, проколених терниною. З Його ран на руках і ногах також тече кров. Розбійник чує насмішки і богохульства вояків та другого розбійника, що висить на хресті. Чує богохульства пихатої ієрархії. Однак він, свідомий свого власного гріха, подивився Ісусові в очі, повірив у Нього і з вірою звернувся до Нього зі словами: „Ісусе! Згадай мене як прийдеш у своє Царство”. Цим одночасно він прилюдно визнав, що Ісус є дійсно Божий Син, який прощає гріх і робить нас учасниками Божого Царства. Це було урочисте і публічне визнання Ісуса перед Його ворогами, які насміхалися з Нього.

Сім слів з хреста (розважання) – ІІІ слово з хреста: „Ось Мати твоя!” (Ів. 19,26) (відео)

 

а) 5 хвилин – вступ

Ів. 19,25-27: „А при хресті Ісусовім стояли Його мати… Бачивши матір і біля неї учня, що стояв, – а його ж любив Він, – Ісус мовить до матері: Жінко, ось син твій! А тоді і до учня мовить: Ось матір твоя! І від тієї хвилі учень узяв її до себе.

„А при хресті Ісусовім стояли Його мати…”: бачить Його розп’ятого, скатованого, зі слідами ран по всьому тілі. Особливо великий біль завдає Йому терновий вінець на голові. Ціла голова стиснена гострими тернинами, які вп’ялися в голову і спричиняють болісне кривавлення. Вона бачила, як Він декілька разів падав на лице, коли ніс хрест, і як сильно роздерті Його коліна від падінь на хресній дорозі. Коли там з Ним зустрілася, це була лише коротка мить, а тепер Вона стоїть під хрестом. Ісус Її знову побачив. Дивиться на Неї … Марія тут стоїть в досконалій духовній єдності, розп’ята разом з Ним. Біля Неї є учень Іван. Коли Ісус його побачив, то сказав своїй Матері: „Жінко, ось син твій!” Учень повністю не усвідомлює, як глибоко здійснюється таємниця його зновународження. Дивиться на Ісуса, задля Якого залишив усе, а Ісусове слово заторкує його аж до найглибшого єства. Сюди він духовно приймає Ісусову Матір, яка стала і його Матір’ю.

Сім слів з хреста (розважання) – ІV слово з хреста: „Прагну!” (Ів. 19,28) (відео)

 

а) 5 хвилин – вступ

Ів. 19,28-29: „А по тому Ісус, знаючи, що все вже довершилося, щоб здійснилось Писання, промовив: Прагну! Стояла ж посудина, сповнена оцтом. От і подали Йому до уст настромлену на тростину губку, просяклу оцтом.

Ісус висить на хресті і прагне. Жорстоке бичування роздерло Його святе тіло і Він втратив багато крові. Бич складався з трьох ремінців з металевими вістрями. При бичуванні найперше появилися глибокі синці, а потім бичі розсікали шкіру, врізалися щораз глибше і виривали м’язи аж до кісток. Тіло змінилося в одну криваву рану. Два кати з усієї сили бичували Ісуса. Удари бичів падали на спину, руки, ноги – найперше ззаду, але потім і спереду. Жодної частини тіла, ані голови і обличчя, не пощадили. Шкіра спини висіла довгими пасмами, а ціле тіло змінилось до невпізнання на масу розірваної кровоточивої тканини. Коли Ісус був аж на краю смерті, бичування зупинили. Тоді Його напівмертвого відв’язали і Він впав на кам’яну підлогу в калюжу своєї власної крові. Раптова втрата великої кількості крові спричинила пришвидшення ударів серця, вмлівання і велику спрагу. Величезний біль відкритих ран і сильна спрага мучили Господа Ісуса і протягом Його хресної дороги. Тепер на хресті проживає ще жагучішу спрагу. Його уста сухі, потріскані, язик прилип до піднебіння.

Сім слів з хреста (розважання) – V слово з хреста: „Елої, Елої, лема савахтані?” (Мр. 15,34) (відео)

(що означає: „Боже мій, Боже мій! Чому ти мене покинув?”)

а) 5 хвилин – вступ

Ісус помирає на хресті. Його тіло повне ран, слідів від ударів, шкіра покрита холодним липким потом. Неможливо знайти жодного положення, яке давало хоча б хвилеве полегшення. Цвяхи в зап’ястях тиснуть на великі передплічні нерви і важко пошкоджені нерви спричиняють нестерпну муку. Коли Ісус підіймається догори, щоб полегшити ці муки, то повною вагою спирається на цвях у стопах. Знову нестерпні болі, коли цвях рве нерви між кістками ніг. При кожному поруху поновляється кривавлення. Руки вмлівають, сильні приступи корчів починають проходити м’язами, що скорочуються у різких, нестерпних хвилях болю. Спазми стискають чутливі нервові закінчення у м’язах. Ледве може вдихнути повітря в легені, але не може видихнути. Ісус бореться, щоб піднятися і хоч трохи ще надихнутися. На кінець в легені потрапляє повітря, частково збагачується кров, а спазми трохи зменшуються. Знову з усіх сил Він намагається припіднятися, щоб видихнути і знову набрати життєво необхідний кисень. Проживає безмежно болючі і наростаючі цикли спазмів. При кожному припіднятті Його глибоко зранені плечі роздираються об шорстке дерево хреста. Гарячка піднімається, кожен удар тім’я голови об перекладину впихає тернини щораз глибше і надриває попередні рани.

Сім слів з хреста (розважання) – VІ слово з хреста: „Звершилося!” (Ів. 19,30) (відео)

 

а) 5 хвилин – вступ

„І скуштувавши оцту, Ісус сказав: Звершилося!” (Ів.19,30).

Ісусові руки умлівають, втрачають силу. Сильні приступи корчів стягують м’язи у нестерпних хвилях болю. Приходять цикли удушення і різких болів. М’язи грудей паралізовані і неспроможні працювати. Ісус бореться за кожний вдих повітря. Він переживає глибокий стискаючий біль у грудях. Перикард помалу наповнюється плазмою і тисне на серце, чим обмежує його рухи. Серце нерегулярно б’ється. Втрата крові і невимовна спрага спричиняє те, що стиснуте серце намагається важку густу кров циркулювати до тканин, а змучені легені майже неспроможні вдихнути хоча б трохи повітря. Ісус відчуває, як холод смерті закрадається до тіла. З останніх сил спирає свої роздерті стопи на цвях, випрямляє ноги, вдихає. Чути Його слово: „Звершилося!”

З тієї миті, коли помираючий на хресті Ісус вигукнув „Звершилося!”, затряслася не лише земля (Мт.27,51), але й пекло у своїх основах, бо жертвою Агнця неприятелю людського покоління було відібрано право на людські душі і віднята боргова розписка (Кол.2,14). Одночасно була віднята сила смерті (2Тим.1,10).

Сім слів з хреста (розважання) – VІІ слово з хреста: „Отче (Авва), в руки Твої віддаю духа мого.” (Лк. 23,46) (відео)

 

а) 5 хвилин – вступ

Лк 23,44-46: Було вже близько шостої години, і темрява по всій землі настала аж до дев’ятої години, бо затьмарилось сонце; а й завіса храму роздерлася посередині. Ісус закликав сильним голосом: Отче, у Твої руки віддаю духа Мого! Сказавши це, Він віддав духа.

Мт. 27,51.54: „…земля затряслася, скелі порозпадались. …А сотник і ті, що стерегли з ним Ісуса, бачивши землетрус і те, що сталося, вельми налякалися й мовили: Це справді був Син Божий!

По смертельно блідому Ісусовому обличчі течуть струмочки крові, яка є щораз темнішою. Лице, повне ран, видовжується. Уста сині і стиснені. Голова схиляється до грудей, в Ісуса перестає битися серце. Він усвідомлює, що є на порозі смерті. З останніх сил спирається на ноги і взиває сильним голосом:Отче, у Твої руки віддаю духа Мого!” Його пальці, перед тим стиснені, тепер розкрилися і руки безвладно повисли. Коліна похилилися на один бік. Голова безсильно склонилася на груди. Господь Ісус востаннє видихнув. Була третя година пополудню.

Христове Воскресіння

Оберіть мову

Пошук

Gallery

ua-our-mission-on-earth-is-to-serve ua-remain-faithful-to-jesus-and-his-word ua-do-you-have-problems-go-to-jesus xreshennja-na-pokajannja-pryjnjaly ua-whom-are-you-seeking ua-a-model-for-all-christians

Календар

Липень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Чер    
  1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31  

Слово життя

«Знову кажу: Духом ходіте, і тіла пожадливостей не будете чинити; бо тіло пожадає проти духа, і дух пожадає проти тіла. Вони суперечать одне одному, так що ви не можете робити того, що хотіли б»

Гал. 5,16-17 (від 15.07 до 29.07.2018)