Слово життя Гал. 2,21 (від 28.01 до 11.02.2018)

«Я не відкидаю Божої благодаті:

бо коли законом оправдання,

то тоді Христос умер даремно»

Роздуми про Богоявлення

«Того часу з’явивсь Йоан Хреститель і проповідував у пустині Юдейській: „Покайтесь, бо наблизилося Небесне Царство.” …Тоді виходили до нього Єрусалим і вся Юдея, і вся околиця йорданська, і приймали хрещення від нього в річці Йордані, сповідаючись у своїх гріхах» (Мт. 3,1-6). Туди приходили не тільки прості люди, але й фарисеї та садукеї. Вони обманювали самі себе, гадаючи, що уникнуть Божої кари, бо вважали себе духовною елітою. Однак помилялися. Іван сказав їм, що ніхто не уникне Божої кари. Він суворо сказав до них: «Сокира вже при корінні дерев: кожне дерево, що не приносить доброго плоду, зрубають і в вогонь кинуть. Я вас хрищу водою на покаяння, а Той, хто йде за мною, від мене потужніший, і я негідний носити Йому взуття. Він вас христитиме Духом Святим і вогнем. Лопата вже в руці в Нього, і Він очистить тік свій та збере свою пшеницю до засіків, а полову спалить вогнем незгасним» (Мт. 3,10-12).

«Тоді прибув Ісус із Галилеї на Йордан до Йоана, щоб христитися від нього; але Йоан спротивлявся Йому, кажучи: „Мені самому треба христитися в Тебе, а Ти приходиш до мене?” Ісус у відповідь сказав до нього: „Залиши це тепер, так бо личить нам здійснити всяку правду.” 

Слово життя Гал. 2,16 (від 14.01 до 28.01.2018)

«Довідавшись, що людина оправдується не ділами закону,

а через віру в Ісуса Христа, ми й увірували в Христа Ісуса,

щоб оправдатися нам вірою в Христа, а не ділами закону;

бо ніхто не оправдається ділами закону»

Роздуми над Словом Життя Гал. 2,16

«Довідавшись, що людина оправдується не ділами закону, а через віру в Ісуса Христа,
ми й увірували в Христа Ісуса, щоб оправдатися нам вірою в Христа, а не ділами закону;
бо ніхто не оправдається ділами закону»

Апостол Павло в Посланні до Римлян, а також в Посланні до Галатів вказує на глибоку правду, яка стосується нашого оправдання з гріхів. Він каже, що ми знаємо, що людина оправдується перед Богом не ділами, але через віру в Ісуса Христа. Він наголошує, що ділами закону ніхто не буде оправданий. Ми, які увірували в Ісуса Христа, осягнули оправдання з наших гріхів вірою в Нього.

Якщо 7 разів на день під час молитовних зупинок ми будемо повторювати це Боже слово після призивання Божого імені, акту жалю і погляду до п’яти ран Христа, тоді цим щоразу насправді будемо актуалізовувати спасительну віру. Стіймо хвильку в цій вірі і не сумніваймося: мені тепер дійсно прощені гріхи, бо я повірив в Ісуса Христа.

Роздуми над Словом Життя Рим. 4,13

«Бо ж не через закон була дана обітниця, зроблена Авраамові чи його потомству,
що він буде спадкоємцем світу, але через оправдання віри»

Що означає спадкоємець? Боже слово говорить, що коли ми діти, тоді і спадкоємці. А як ми стаємо Божими дітьми? Приймаючи Ісуса. «Які ж прийняли Його, тим дано право дітьми Божими стати, які в Ім’я Його вірують» (Ів.1,12). Спасіння, яке Ісус криваво виборов на Голготі, ми дістаємо даром, як спадщину, через віру. І для інших людей ми повинні випрошувати ласку, щоб прийняли Ісуса і також мали участь у цій спадщині вічного життя після смерті.

Що означає стати спадкоємцем світу? Тут не йдеться про установлення свого панування над світом для своїх фізичних потомків, як це до сьогодні неправильно пояснюють деякі євреї. Йдеться про здобуття душ для Бога! Людські душі в часи Авраама перебували під владою демонських сил у всесвітньому поганстві, де поклонялися різним божкам. Сьогодні ми знаходимося в подібній ситуації.

Слово життя Рим. 4,13 (від 31.12.2017 до 14.01.2018)

«Бо ж не через закон була дана обітниця, зроблена Авраамові чи його

потомству, що він буде спадкоємцем світу, але через оправдання віри»

Слово життя Рим. 4,9-10 (від 17.12 до 31.12.2017)

«Чи ж оце щастя лише для обрізаних, а чи й для необрізаних?

Бо ми говоримо: „Віра була зарахована Авраамові як оправданняˮ.

Як же зарахована? Як він уже був обрізаний, чи як ще необрізаний?

Не як він був обрізаний, але як необрізаний»

Роздуми над Словом Життя Рим. 4,9-10

«Чи ж оце щастя лише для обрізаних, а чи й для необрізаних? Бо ми говоримо: „Віра була зарахована Авраамові як оправданняˮ. Як же зарахована? Як він уже був обрізаний, чи як ще необрізаний? Не як він був обрізаний, але як необрізаний»

 Апостол запитує: «Чи ж оце щастя лише для обрізаних, а чи й для необрізаних»? Євреї наголошували на обрізанні і пов’язували з ним цілу релігійну систему певних обрядів. Небезпека полягала і полягає в тому, що через наголошення на другорядних речах усувається суть, в даному випадку – суть спасіння, яке полягає в особистому відношенні до Бога.
Спасіння залежить від спасительної віри, яка виходить з усвідомлення того, що людина є грішною перед Богом. А це має вести до покори, а одночасно до палкого прохання про прощення гріхів.

Слово життя Рим. 4,3-4 (від 03.12 до 17.12.2017)

«Що бо говорить Писання?

Повірив Авраам Богові, і це йому було пораховано за

оправдання. Тому, хто виконує якусь роботу,

заробіток рахується не як ласка, але як щось належне»

Роздуми над Словом Життя Рим. 4,3-4

«Що бо говорить Писання? Повірив Авраам Богові, і це йому було пораховано за оправдання. То́му, хто виконує якусь роботу, заробіток рахується не як ласка, але як щось належне»

Тут Боже слово підкреслює приклад Авраама. В попередньому вірші написано: «Бо коли Авраам оправдався ділами, то він має похвалу, але не перед Богом». І тоді слідує: «Повірив Авраам Богові, і це йому було пораховано за оправдання». Щодо Бога людина чинить надзвичайну неправедність – гріх. Божа святість безмежна, тому і образа Бога заслуговує найбільшої кари. Якщо людина образить, наприклад, свого друга, то заслуговує на покарання. Якщо образить директора на роботі, то приходить більша кара. Якщо б під час війни образила командира, її б чекала найбільша кара. Отож чим більший авторитет, навіть якщо й зневажений однаковим способом, то тим більше покарання. А Бог є найвищим, тому і Його образа справедливо заслуговує найвищої кари.

Слово життя Рим. 3,25 (від 19.11 до 03.12.2017)

«Якого видав Бог як жертву примирення, в Його крові,

через віру, щоби виявити свою справедливість

відпущенням гріхів колишніх»

Роздуми над Словом Життя Рим. 3,25

«Якого видав Бог як жертву примирення, в Його крові, через віру, щоби виявити свою справедливість відпущенням гріхів колишніх»

Кого видав Бог? Свого Сина Ісуса Христа.

Для чого видав Бог свого Сина? Як жертву примирення.

Примирення в чому? В Його Крові.

Через що маємо примирення? Через віру.

Чим Бог виявив Свою справедливість? Відпущенням гріхів.

Усвідоммо собі реальність, що Бог прощає нам гріхи, а це тому, що Ісус став жертвою примирення.

Оберіть мову

Пошук

Gallery

ua-a-model-for-all-christians dlja-toho-shob-zhyty-novym-zhyttjam-z-isusom nove-zhyttja ua-voskreslyj-isuse_0 usvidom-sobi-realnu-prysutnist-voskresloho-zhyvoho-isusa ua-isus-dijsno-voskres

Календар

Травень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Кві    
  1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31  

Слово життя

«Але Писання все замкнуло під гріхом, щоб віруючим була дана обітниця завдяки вірі в Ісуса Христа»

Гал. 3,22 (від 20.05 до 03.06.2018)