Слово життя Рим. 6,17-18 (від 16.12 до 30.12.2018)

«Але дяка Богові, що ви, бувши колись слугами гріха,

з усього серця послухалися тієї науки, якій ви піддалися,

та що, звільнившись від гріха, стали слугами праведності»

Роздуми над Словом Життя Рим. 6,17-18

«Але дяка Богові, що ви, бувши колись слугами гріха, з усього серця послухалися тієї науки, якій ви піддалися, та що, звільнившись від гріха, стали слугами праведності»

Богу належить подяка за те, що через навернення ми отримали ласку прийняти спасительне вчення, засноване на вірі в нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа. Він звільнив нас з неволі гріха і ми стали на нову дорогу праведності.

В 6 главі часто говориться про гріх. Тут сказано: «ви, бувши колись слугами (по-грецьки «дулой» ‒ рабами) гріха…». Сьогодні наглядно бачимо, що це означає бути рабом гріха. Гріх всередині людини не зносить передусім правду і правдиву самокритику. Отож його суттю є гордість, тобто некритичність, небажання визнати правду, небажання повчитися зі свого упадку, і навпаки, скидання провини на інших людей або на Бога чи т.зв. обставини.

Гріхом є вбивства, звернення до диявола в чаклунстві та інших окультних практиках, гріхом є обмани, крадіжки, зловживання, насильство, нечисті думки, слова, вчинки, різні збочення, розлучення, ненависть, війни. Що є плодом гріха? Терпіння, сльози, самотність, ув’язнення, смерть. Люди стають рабами наркотиків, алкоголю, бездомними, злочинцями. Реальність гріха не можна заперечити.

Епіклеза /4 частина: Епіклеза ‒ храм та іконостас/

26.11.2018

Біблійною моделлю християнського храму є візія, дана Богом (Мойсею). Вона була реалізована в Єрусалимському храмі. Основну структуру складають Святая Святих, де Бог присутній особливим чином; святиня, де священики приносили жертви Богу, і місце для людей.

Східний храм з іконостасом, вівтарем і кивотом зберігає до сьогодні цю біблійну структуру храму. І у Західній Церкві так було до II Ватиканського Собору, перш ніж відбулась абсурдна реформа. Священик, який представляє людей і приносить за них на престолі жертву Богу, після реформи повернувся спиною до центру храму, де є кивот, в якому постійно присутній Бог. Крім того, у багатьох місцях кивот був усунений з центру храму. Також були усунені балясини, які відокремлювали місце для священиків і тих, які прислуговували при Літургії.

Епіклеза /3 частина: Епіклеза ‒ переживання в Літургії/

25.11.2018

Епіклеза ‒ це призивання Святого Духа, щоб Він зійшов на нас, а також на предложені дари. Вона складається з трьох частин:

1) Священик стоїть на колінах і в дусі наполегливо просить Бога: «Зішли Духа Твого Святого на нас» (Примітка: під час всієї епіклези хор співає антифон: «Тебе оспівуємо…» або всі перебувають  в тиші).

Бог обіцяє через пророка Єзекиїла (37): «Ось Я введу в вас Духа, і ви знов оживете». Ми в дусі просимо: «Господи, дай Духа покаяння, щоб ми ожили!».

«Я дам вам жили!» ‒ Дай нам жили ‒ дар молитви!

«Я обкладу вас тілом» ‒ Наповни нас силою Твоїх заповідей!

«Я вкрию вас захисною шкірою» ‒ Дай нам живі спільноти!

«Я вкладу до вас Духа і ви оживете» ‒ Дай нам повноту Духа, щоб ми ожили! Є-го-шу- ááá!

Слово життя Рим. 6,16 (від 02.12 до 16.12.2018)

«Хіба не знаєте, що ви слуги того,

кому віддаєте себе за слуг на послух,

кого слухаєтеся: чи то гріха – на смерть,

чи то послуху – на праведність?»

Роздуми над Словом Життя Рим. 6,16

«Хіба не знаєте, що ви слуги того, кому віддаєте себе за слуг на послух, кого слухаєтеся: чи то гріха ‒ на смерть, чи то послуху ‒ на праведність?»

Цей вірш зі Святого Письма вказує на глибоку правду про послух, плодом якого є вічне життя в небі або вічна смерть в пеклі.

У цьому вірші крім слова «послух», підкреслено слово «слуга», в грецькому оригіналі ‒ раб, рабство (грец. dúlos). Наш переклад використовує лише слова «служити» і «слуга». Згідно з оригіналом, цей вірш мав би звучати так:

Чи ж ви не знаєте, що ви є рабами того, кому в послусі віддаєтеся за рабів? Ви є або рабами гріха, а це веде до смерті, або слухаєтесь Бога, і це веде до оправдання з гріха і до життя.

Жодна людина, яка цілковито не служить Богові, не є вільною, але є рабою первородного гріха, який є в ній. Вона автоматично слухає первородний гріх, тобто родовище брехні та зла в своєму нутрі. Він затемнює розум і ослаблює волю, так що людина не зносить правду про себе, відкидає справжнє добро і не хоче служити Богу та зберігати Його заповіді.

Епіклеза /2 частина: Святий Дух та епіклеза/

22.11.2018

Ісус перед своєю смертю, перш ніж пожертвувати на хресті своє Тіло і Кров, установив, щоб ця Його хресна жертва приносилась Богу на відпущення гріхів. Символічні жертви за гріхи, коли жертвувалась кров і життя жертовних агнців в Єрусалимському храмі, втратили своє значення. Ісус є тим справжнім Агнцем, який взяв на себе гріхи світу (Ів. 1,29). Перш ніж звершити свою хресну жертву Ісус установив нову жертву, яка також є новим завітом (Мт. 26,26) на відпущення гріхів. На Тайній Вечері Ісус взяв хліб і сказав: «Це Тіло Моє, що за вас ламається». Тоді взяв чашу з вином і мовив: «Це кров Моя Нового Завіту, яка проливається… на відпущення гріхів».

Що при цьому могли переживати апостоли? Вони не розуміли Його слів, бо Його жертва ще не була звершена. На Тайній Вечері Ісус також кілька разів говорив про Святого Духа: «Багато ще маю вам сказати, та не перенесли б ви нині. Тож коли зійде той, Дух істини, Він і наведе вас на всю правду» (Ів. 16,13).

Епіклеза /1 частина: Різниця між східною та західною Літургією/

21.11.2018

1 частина: Різниця між східною та західною Літургією, питання епіклези

2 частина: Святий Дух та епіклеза

3 частина: Епіклеза ‒ переживання в Літургії

4 частина: Літургійний простір та іконостас

1 частина: Різниця між східною та західною Літургією, питання епіклези

Східна Літургія св. Василія Великого та св. Івана Золотоустого (4 століття) містить епіклезу. Епіклеза є також в інших східних обрядах. Вона походить безпосередньо з апостольської традиції.

Яка різниця між західною та східною Літургією? Західна Літургія була радикально виправлена на ІІ Ватиканському Соборі. В рамках виправлень замість одного канону було встановлено чотири. Передсоборна латинська Літургія не мала в каноні жодної згадки про Святого Духа. Виправлена Собором Літургія вже має згадку про Святого Духа, але її включено ще перед словами переісточення (консекрації). На відміну від цього, східна Літургія містить т.зв. палке призивання Святого Духа, тобто епіклезу, але аж після слів установлення.

Слово життя Рим. 6,13 (від 18.11 до 02.12.2018)

«І не видавайте членів ваших гріхові за знаряддя неправедності,

але віддайте себе Богові, як ожилих із мертвих,

а члени ваші як зброю праведності».

Роздуми над Словом Життя Рим. 6,13

«І не видавайте членів ваших гріхові за знаряддя неправедності, але віддайте себе Богові, як ожилих із мертвих, а члени ваші як зброю праведності»

Який вірш є перед тим? «Нехай, отже, не панує гріх у смертнім вашім тілі, щоб вам коритися його пожадливостям».

А який вірш є після 13 вірша? «Бо гріх не буде більш над вами панувати: ви бо не під законом, а під ласкою».

6 глава послання до Римлян виражає глибоку правду  нашого звільнення від гріха. У 3 і 4 вірші говориться про хрещення, яким ми занурені до таїнства Христової смерті, а одночасно отримали нове життя: «Чи ж ви не знаєте, що всі ми, що в Христа Ісуса охрестилися, у смерть його христилися? Ми поховані з ним через хрещення на смерть, щоб, як Христос воскрес із мертвих славою Отця, і ми теж жили новим життям». 6-й вірш вказує на духовну реальність, що корінь зла в нас ‒ первородний гріх, тобто стара людина, ‒ був розп’ятий з Христом. У вірші 11 сказано, що ми повинні з вірою прийняти реальність духовної смерті, а одночасно і реальність нового життя: «Так само й ви вважайте себе за мертвих для гріха, а за живих для Бога, в Христі Ісусі».  Тут вимагається віра, пов’язана з духовною боротьбою, адже стара людина в нас залишається, але ми не маємо стати її рабами. Ми повинні жити новим життям в Христі. Це вимагає, щоб і у своєму особистому житті ми наслідували Христа, мали Його мислення, шукали і виконували Божу волю.

Роздуми над Словом Життя Рим. 6,11

«Так само й ви вважайте себе за мертвих для гріха,
а за живих для Бога, в Христі Ісусі»

Цей вірш з 6 глави послання до Римлян знову є таїнством. Умовою його відкриття є жива віра і ходіння у вірі, тобто реалізація правди віри. Глибоко біблійна віра, яка є основою істинного пізнання, виражена словами: «вважайте себе (за)» ‒ тут є грецьке слово «logidzomai», що означає 1) рахувати, брати під увагу; 2) бути переконаним, вірити, бути впевненим; 3) стверджувати.

У математиці це слово використовується для абсолютно точного твердження: 2×2 = 4, і це дійсне як в Америці, так і в Африці, і в усьому світі. Це щось, що не викликає сумнівів. А Святе Письмо закликає нас, що такою має бути наша віра ‒ без найменшого сумніву: ми є мертві для гріха, для сили гріха! Одночасно ми живі для Бога, у Христі Ісусі, нашому Господі!

Слово життя Рим. 6,11 (від 04.11 до 18.11.2018)

«Так само й ви вважайте себе за мертвих для гріха,

а за живих для Бога, в Христі Ісусі».

Оберіть мову

Пошук

Gallery

ua-god-is-almighty ua-realize-in-prayer-jesus-is-here ua-the-life-of-a-christian-is-a-spiritual-battle ua-the-purpose-of-life-is-not-to-cherish-our-ego ua-there-is-no-love-of-god ua-seek-god_s-will-every-day-with-a-sincere-heart

Календар

Грудень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Лис    
  1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31  

Слово життя

«Але дяка Богові, що ви, бувши колись слугами гріха, з усього серця послухалися тієї науки, якій ви піддалися, та що, звільнившись від гріха, стали слугами праведності»

Рим. 6,17-18 (від 16.12 до 30.12.2018)