Перемога над гріхом

Коли сам себе судиш, а це означає – тут, в часі, правдиво визнаєш перед Богом гріх, то маєш можливість в цьому світлі пережити прощення. Боже слово говорить: «Якщо будемо судити самі себе, то Бог такий добрий і справедливий, що прощає нам гріхи».

Гріх люди не переможуть ані з допомогою психологій, ані сучасних теологій, ані орієнтальних медитацій… Перемога залежить від нашого глибокого з’єднання з Христом. Основне – вірою перебувати в Христі Ісусі, Господі нашім. Це означає, що в теперішній момент я не є в Христі тільки пасивно, але в цей момент люблю Його всім серцем, всією душею і всією силою.

Важливо стати перед Богом, як грішник

Євр. 10,17-18: «Ні їхніх гріхів, ні беззаконня більше не згадуватиму». А де прощення гріхів, там непотрібно вже приносу за гріхи».

Коли ми стаємо до світла, під силу Ісуса Христа і Його Крові, та даємо Йому свої гріхи – згадаймо день, місяць і рік свого народження: «Господи, від цього дня, коли я народився, і до сьогоднішнього дня, все даю до світла. Всі мої беззаконня, всі злі думки, всі вчинки і слова. Господи, тепер стою перед Тобою. Я грішник, і це все даю під силу Твоєї святої Крові, та вірю, що Ти, Ісусе, помер за всі мої гріхи. «…а Кров Ісуса Христа очищує нас від кожного гріха».

Кожен з нас повинен знати суть досконалого жалю. З легкими гріхами ми не мусимо щоразу ходити до сповіді. Коли готуємося до сповіді, треба найперше усвідомити, чим я завдав Богу найбільшого болю, у чому совість мені найбільше докоряє. А друга річ: Що є моєю слабкістю? Де вона проявилася? Наприклад, борюся з тим, що маю проблему з переїданням, або лікую якісь свої душевні рани, з яких Бог мене вже визволив, але які ще проявляються. Треба завжди знову упокоритися і одразу ж дати це Богу. Тоді у сповіді, коли це визнаю і перед людиною, це є для мене приниженням.

Звірся на Господа всім серцем твоїм і не покладайся на власний розум

«Звірся на Господа всім твоїм серцем, не покладайсь на власний розум. У всіх твоїх путях думай про Нього і Він твої стежки вирівняє» (Прип.3,5-6)

Ми маємо різні злі звички і себежалі, які нас тримають в рабстві. А коли ми дозволяємо Богу нас оздоровити – це також духовне воскресіння. Передумова цього – стати до правди, хотіти бачити на собі хиби і признавати їх. Щоб ми не ображалися, але сказали: «Так, це моя слабкість». Щоб не впали в депресію, але сказали: «Треба з цим боротися. Так, буду програвати, але проситиму Бога про світло і силу. Дам Йому всі свої проблеми, які маю: „Господи, тут я слабкий, тут постійно падаю, ця залежність мене перемагає і робить мене рабом. Я не хочу цього, але власною силою нічого не зможу, цілим серцем надіюся на Тебе”». А потім, як каже Боже слово: «Господь вирівняє стежки твої». Ми, люди, постійно ходимо кривими стежками, злий нас тягне направо і наліво, але ми повинні йти вперед, і Господь вирівняє наші стежки. Так воно є, але треба, щоб на всіх своїх стежках ми пізнавали Його, думали про Нього. Коли не думаємо про Нього і не рахуємося з Ним, то не побачимо Божої дії. Але коли думаємо про Бога і звертаємося  до Нього, Бог почне діяти в нашому житті, почне робити чуда, зцілювати, буде нас торкатися.

Суть християнства

Треба йти до  суті християнства. А це є наше з’єднання з Ісусом, з Ісусом розп’ятим та Ісусом воскреслим. Але щоб це не були фрази, треба, щоб в малій домашній Церкві, в здоровій клітині біблійної і молитовної спільноти, веденої пророчим голосом пастирів і вчителів, ми проводити життя покаяння й правдивого наслідування Христа. І ми повинні бути готові до переслідування. Треба з цим рахуватися. Зараз відбувається боротьба з духом антихриста, який поступово руйнує Церкву. Нашим обов’язком було виступити проти всієї цієї системи. Вона хоче нападати і нищити. Але Бог має свої плани. Якщо будемо вірні Богу, навіть якщо б це коштувало нам життя, Бог пошле велике благословення.

Постійно входимо до Христової смерті

Апостол Павло говорить: ми  постійно входимо до Христової смерті. Це не означає, що вмираємо фізично, але що в даній ситуації віддаємо Богу всю проблему. Навіть коли прийде терпіння, приниження, переслідування, треба сказати: «Я тут, Господи, приймаю це, віддаю все Тобі і довіряю Тобі». А потім Бог творить чудеса. І це є основа воскресіння. Бо коли ми стараємось жити цією відданістю, то те «своє», де сконцентроване наше еґо, мусить іти на хрест.

Єдність в спільноті

Що потрібно, щоб ми, як християни, могли жити правдиво? Як досягнемо єдності між собою? Це найпотрібніша, а одночасно найважча річ. Часто неможливо говорити з іншими в спільноті про їх проблеми і показати їм на корінь: «Поглянь, ти маєш цей недолік, мусиш з цим щось робити. Ти тримаєш цю річ, цей погляд, і це забирає в тебе 90% благословення і всіх ласк, які Бог тобі дав». Однак коли скажеш це ближньому, то стара людина (тобто наша зіпсута природа) зреагує так, що образиться і втече і зі спільноти, і від Христа. Що це в нас є? Проблема також полягає в тому, що ми переважно під тиском, перебуваємо в духовній боротьбі, а тому нема можливості сказати братові про його хиби, бо він би не мав сили далі воювати.

Яке повинно бути твоє відношення до інших, коли ти особисто пережив Боже прощення?

Еф. 4,32: «Будьте добрі один до одного та милосердні, прощайте один одному, як Бог у Христі вам простив».

Яке повинно бути твоє ставлення до інших, коли ти на собі пережив Боже прощення? Слово Боже говорить: «будьте милосердні, прощайте один одному, як і Бог у Христі вам простив».

Жінки часто кажуть: «Я прощаю, але пам’ятаю…». Бог не пам’ятає наших гріхів – а ми? Коли прощаю, то  прощаю, як і Бог простив мені. Усвідомлю свої гріхи: Господи, а що я? Коли хтось ставить мені перешкоду на шляху, то треба сказати: «Господи, дякую Тобі за це. Це моє чистилище. Тепер, в цій ситуації, я не винен, але це – чистилище за інші гріхи. Боже, дякую Тобі». І коли почну дякувати, Бог покаже мені за що це було. Не має сенсу перебувати в гніві або себежалі. Однак ми, замість того, щоб дякувати, нарікаємо і бунтуємось. Тому практична річ – в кожній ситуації за все дякувати.

Спасіння – це Божий дар

Еф. 2,8-9: «Бо спасенні ви благодаттю через віру, а це не від вас: це дар Божий. Воно не від діл, щоб ніхто не міг хвалитися».

Спасіння – це дар Божий. Воно полягає в тому, що Ісус пролив за нас свою Кров і пожертвував своїм життям. Спасіння не полягає в наших добрих ділах, але в тому, що Він заплатив за нас. А цей найбільший дар приймаємо через віру. Христос помер за всіх, але всі не будуть спасенні; спасенні будуть тільки ті, які приймуть цей дар. Хто відкине його, не буде спасенний. Тому потрібно, щоб ми  проповідували Євангеліє, проповідували прощення гріхів.

Чиста любов є ознакою волі

Тому ми й молимося 7 разів на день: «Шема Ізраїль, люби Бога всім серцем, всією душею, і всією силою. Ісусе, люблю Тебе всім серцем, всією душею і всією силою. Тепер втрачаю свою душу ради Тебе та Євангелія».

Коли цього тижня будеш молитися цю молитву, то хоча б один раз усвідом, що говориш. Усвідом, що Ісус тебе чує. І коли кажеш Йому «люблю Тебе», то щоб це було дійсно всім серцем. «Втрачаю свою душу» – це є конкретна любов. Любов не полягає у відчуттях. Чиста любов полягає у волі – хочу любити, навіть коли того не відчуваю, ставлю Ісуса на перше місце у своєму житті.

Справжнє і фальшиве покаяння

1 Ів. 1,7: «Коли ходимо у світлі, як Він сам у світлі, ми маємо спільність один з одним, і кров Ісуса Христа, його Сина, нас очищує від усякого гріха».

Кров Ісуса Христа очищає нас від усякого гріха, якщо ми ходимо в світлі. Що означає ходити в світлі? Визнати гріхи – це перший крок в світлі.

Другий крок у світлі – це з вірою звернути свій духовний погляд на розп’ятого Ісуса і прийняти Його прощення. «Коли ми визнаємо гріхи наші, то Він вірний і праведний, щоб нам простити гріхи наші й очистити нас від усякої неправди» (1 Ів. 1,9). Ісус помер за мої гріхи, скільки б їх не було. Треба повністю довіряти Божому милосердю. Не зловживати Божим милосердям так, що буду говорити: «Бог милосердний, я можу грішити», це обман. Згадай, що Бог є водночас справедливий. Бог обіцяв прощення гріхів, але не обіцяв тобі завтрашнього дня. Я не можу грішити і розраховувати на те, що Бог є добрий. Проти гріха я повинен виступити: Не буду грішити! В жодному разі! Мушу відсікти гріховну думку, почуття, і переключитися на інші думки.

Роль чоловіка в сім’ї

Ви маєте сім’ї. Чоловік повинен бути в сім’ї як священик. Він несе відповідальність за жінку і дітей. Потім буде мати внуків і правнуків. Так, як Авраам повірив і Бог дав благословення усьому його потомству, так і кожен з вас несе відповідальність. Сім’я – це ваша єпархія, це ваша парафія. Ви несете відповідальність, перш за все, за душі, а не тільки за самих себе. Чоловік повинен бути главою жінки, главою сім’ї, він має перед Богом певну відповідальність. Бог дає чоловіку і певний авторитет. Потрібно щоб чоловік мав правдиву мудрість. Щоб дійсно навчився боротися проти брехні, щоб навчився мудро керувати сім’єю і як її захистити. А це не просто. Це не означає тільки давати якісь накази, але часто це означає бути на хресті. Людина часто не може радикально відстоювати правду, а повинна навчитися і в певних ситуаціях толерувати те, що люди не є зрілими. Наприклад, діти, які бунтуються, опановані духом світу, який увібрали в себе. Коли їм дають здорові християнські принципи, їм це не подобається.

Запевнення про прощення

Слово Боже всіх нас освідчує з гріха: «Всі згрішили і позбавлені слави Божої» (Рим. 3,23), але також багато разів запевняє нас у прощенні гріхів. В першому посланні Івана написано: «Коли ми визнаємо гріхи наші, то Він – вірний і праведний, щоб нам простити гріхи наші й очистити нас від усякої неправди» (1 Ів. 1,9). Можемо це порівняти ще з 7 віршем: «А коли ходимо у світлі, як Він сам у світлі, ми маємо спільність один з одним, і кров Ісуса Христа, його Сина, нас очищує від усякого гріха». Отож тут є умова: ходити у світлі, як сам Він у світлі. Тут йде мова про Божу присутність. Я не мушу мати якогось видіння чи об’явлення, але усвідомлю собі, що Бог бачить мене, і концентруюся на цю правду. Це можу робити і протягом дня, коли прийде якась важка ситуація. Зупинюся, усвідомлю Божу присутність і прошу Бога дати мені світло, бо не знаю, що маю робити, або кличу Його до цієї складної ситуації, щоб Він сам  вказав рішення. Не мушу клячати, зачинившись у своїй кімнаті, але коли прийде якийсь біль чи проблема, зупинюся там, де я є, і увійду до з’єднання з Богом. Таким чином увійду до Божого світла.

Оберіть мову

Пошук

Gallery

usvidom-sobi-realnu-prysutnist-voskresloho-zhyvoho-isusa ua-isus-dijsno-voskres ua-isuse-razom-z-toboju ua-svij-pohljad-my-povynni-zvernuty ua-jesus-prays-for-those ua-in-the-hour-of-his-death

Календар

Квітень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Бер    
  1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30  

Слово життя

«Христос нас викупив від прокляття закону, ставши за нас прокляттям»

Гал. 3,13а (від 22.04 до 06.05.2018)