Таємниця дару нової природи

На хресті Ісус сказав учневі: «Ось Мати твоя!» Ми спасенні у святому Імені Ісус: «Хто прикличе ім’я Господнє, спасеться» (пор. Рим. 10,13) Ісус взяв на себе людську природу через Марію і через Святого Духа. Марія не є Богом, але Божою Матір’ю і є повна ласк (пор. Лк 1,48). І до нас приходить Ісус через Марію і Святого Духа. Марія представляє нас – людство, але тільки тих, які прийняли Христа. Вона стояла під хрестом і пережила єдність з таїнством співрозп’яття і смерті з Христом.
Також, представляючи всіх нас, вона пережила правду з  Еф.2,6: «Разом з Ним нас воскресив, і разом з Ним посадив нас на небі» Вона пережила співвоскресіння в той момент, коли Христос Їй з’явився. Св. Письмо про цю подію мовчить, але Традиція її визнає. До цього таїнства і до таїнства смерті з Христом ми були прищепленні через хрещення. Вірою і благодаттю Духа ці таїнства мають в нас реалізуватися.

Найважча боротьба – це боротьба з самим собою

З нашою порушеною природою – зі «старою людиною» в нас, завжди є так, що навіть якщо хочемо добро, все одно грішимо. А тому ми повинні постійно каятися. Зрештою, треба мати відвагу робити помилки, інакше зі страху за фальшиву досконалість ми не робили б нічого. Покора – це вміння повчитися. Ми постійно повинні вчитися на своїх помилках, але навіть якщо б вчилися максимально старанно, все одно не перестанемо робити помилок. Божий Закон даний нам, щоб освідчити нас, щоб показати, якими ми є, і що постійно потребуємо каятися – щоб, з одного боку, ми не спали, а з другого – щоб в самообмані не підносилися метр над землею.

Господи, Ти це бачиш!

Коли треба працювати, коли щось будується і треба бігати за покупками, а того немає, і того немає…, тоді людина зітхне: «Господи, я б краще молився…» Час летить, людина крутиться, ходить по базарі, голова з цього болить, всюди шум… Але ми повинні принаймні цей біль віддавати Господу. Усвідомлювати, що навіть якщо нема можливості молитися, я маю давати Богу конкретну ситуацію, бути в Божій присутності, рахуватися з Ним і з’єднуватися з Ним в цьому безсиллі: «Навіть якщо буду тут лише ходити і крутитися, і мене це буде мучити, даю Тобі це своє безсилля. Ти на кінець це вирішиш так, як завжди вирішував все інше!» А це є та конкретна довіра в кожній ситуації. Треба, щоб там, де ми живемо і де Бог нас поставить, ми були такими, як св. Йосиф – праведні. Щоб зупинялися, хотіли слухати Божі настанови. Щоб дійсно не боялися робити те, що Бог від нас хоче – навіть якщо це певне випробування і, можливо, нам здається, що те, що Бог хоче від нас, пов’язано з якимось згіршенням. Бог хотів від св. Йосифа, щоб той зробив крок віри, і він його зробив. Він зумів послухати.

Духовна боротьба і послух віри

Духовна боротьба не є в наших руках, ми не можемо боротися власними силами. Є два слова, які є ключовими для перемоги: послух віри. Ми їх бачимо на прикладі Пресвятої Богородиці. Ними жив і Мойсей, коли мав лише підняти палицю над Червоним морем – але підняти з вірою – і море розступилося. Але і сам Мойсей згодом вчинив гріх, через який не міг увійти в обіцяну землю. Який це був гріх? Це не була якась нечистота, але невіра Божому слову. Він вдарив палицею об скелю двічі, а Бог його за це покарав, бо хотів зробити чудо власною силою. А саме на шляху віри Бог шукає собі людей, через яких може діяти. На скільки ви навчилися слухати Бога, настільки Він може через вас робити великі діла – лише настільки, наскільки ви слухняні.

Іване, що нам робити?

Коли Іван Хреститель хрестив у Йордані, приходили до нього різні групи людей і питали його: «Що нам робити?»

Кожен з нас опиняється в ситуації, коли шукає Божу волю. Людина точно не знає, що робити. Має перед собою багато варіантів і шукає, якою є Божа воля. Однак не зійде жоден ангел, який би сказав: «Я чітко покажу тобі, яка є Божа воля». Пізнання Божого голосу залежить від чистоти нашого серця. У кожного це по-іншому, і це таїнство. Це питання первородного гріха, людської свободи, питання нашої співпраці з Богом, а також питання наших гріхів. Це дуже складне питання, і тільки Бог знає, чому це так чи інакше.

Ми перебуваємо в духовній боротьбі. В часі ми боремося за спасіння наших душ. Все залежить від кожного з нас і від нашої боротьби віри, бо ми боремося і за інших. Так, як через віру Авраама, Бог дав благословення багатьом поколінням, так само і через нашу віру, через те, що ми робимо, Бог дає благословення не тільки в цьому часі, але це має вплив і на майбутні покоління.

Різдвяне «ТАК» Божій волі

Ми святкуємо Різдвяні свята. Христос народився у звичайному хліві. Той, хто створив Всесвіт, став задля кожного з нас малою дитиною.

Ми знову і знову отримуємо досвід, як Бог до дрібниць керує нашими справами. А як це було в тих справах, які стосувалися Богородиці або Самого Спасителя? Святий Йосиф у сні був попереджений, що не повинен боятися прийняти Марію до себе, хоча він бачив, що вона вагітна. За Законом Мойсея, Її мали укаменувати. Він був лише Її Обручником і не жив з Нею подружнім життям – а тепер вона вагітна?! Перед людьми, перед людським законом, це виглядало, наче б Вона чинила перелюб. Хто може довести, що Вона зачала від Святого Духа? Адже це був єдиний випадок за всю історію. Бог втілився тільки один раз.

Праведник житиме з віри

Ми маємо щоденний досвід, що найгірше є з нашою духовною сліпотою, практичною невірою. Людина може навчитися говорити навіть побожно, психологічно і духовно, так, що це виглядає, наче якась велика містика, але в цьому святість не полягає. Слово Боже говорить: «Праведник житиме з віри». Про св. Йосифа сказано, що він був праведним. Отож, щоб людина була праведною (тобто справедливою), то не достатньо давати Богу тільки те, що Йому належить, а людині – те, що належить людині. Жити з віри, означає рахуватися з тим, що хоч я і маю в дечому абсолютне переконання, найкраще логічне пізнання або чуттєве сприйняття, однак завжди мушу вміти зупинитися і запитати: «А що хоче Бог?» Вміти поставити всю свою проблему перед Богом. І саме в ці моменти раптом виявиться наша гордість, як ми тримаємось чогось, що є наше: маю свою правду, своє добро, свій досвід.

Використовуймо час!

Маємо перед собою ще кілька останніх днів до кінця року. Час, що минув, вже ніколи не повернеться. Тому використаймо ще останні хвилини і подякуймо Богу за все, що Він нам цього року дав, а також чинімо покаяння, щоб щирим каяттям ми обновили своє відношення до Бога, щоб зрозуміли, що ми є грішниками і потребуємо Його прощення.

У новому році нас знову чекає духовна боротьба. Що принесе нам цей наступний рік? Ми повинні усвідомлювати: «Якщо Господь не будує дім, даремно трудяться будівничі». Що Господь Бог схоче з нами зробити і де нас захоче послати, ще точно не знаємо, але важливо, щоб в кожному рішенні ми з щирим серцем шукали Його волю, а потім були там, де маємо бути, і робили те, що повинні. Що потім Він буде робити через ці наші малі кроки послуху – це вже не наша справа. Це Його боротьба і перемога.

Ісус сказав до учня: «Ось Мати твоя!» І від тієї хвилини учень прийняв її до свого єства!

«Ісус сказав…» Це було на Голготі, на хресті, в найбільших болях, в найбільшому покиненні. Це було останнє слово до нас, людей! Остання воля, найважливіший заповіт вмираючого Спасителя! Хто є Ісус? Бог і водночас Людина!

«…сказав» Безумовно, це коштувало Йому великих зусиль і в болючому положенні на хресті ще збільшувало муки.

«…учневі» Хто був тим учнем? Апостол Іван. Які відносини склалися між Ісусом та Іваном протягом трьох років? Іван сам про себе свідчить: «Той учень, якого любив Ісус, спочив на останній вечері на Його грудях» (Ів. 13,23). Іван був єдиний з учнів, який більше ніж інші усвідомлював Ісусове серце, глибини Його радісної вістки! Інші учні були нечуйними, і Ісус кілька разів жалівся на їх тверде, не розуміюче серце.

Місія молитвою

Місію ми можемо робити і через молитву. Основне слово тут: «Ти в мені. Ти в мені, Ісусе». Духом скажу: «Ти в мені», а потім додам: «і в братові, і в сестрі». Під час цієї місії молитвою починаю вірою бачити в ближньому Христа. Але спершу мушу поглядом віри бачити Христа в собі.

Ісус на останньому суді скаже: «Те, що ви зробили одному з найменших братів Моїх, це ви Мені зробили, а чого не зробили, того і Мені не зробили». Ісус говорить про діяльність і бездіяльність. Ми повинні проводити позитивну діяльність, яка буде пов’язана з відношенням до ближнього, але по суті має мотивуватися тим, що робимо це для Христа. Сам Ісус каже: «Мені зробили». Тобто це означає, що Христос прихований і в тому найменшому братові, перебуває в ньому. Але по суті не є прихований, а, швидше, скритий в ньому, як у в’язниці.

Що робити, щоб осягнути вічне життя?

В Євангелії від Луки 10,25-37 ми читаємо, як учитель закону прийшов до Ісуса і дав питання, щоб випробувати Його: «Господи, що мені робити, щоб осягнути вічне життя?» Це питання стосується кожного з нас, бо це суттєве – фундаментальне питання. Що робити, щоб осягнути вічне життя? Учитель закону дає Ісусу актуальне питання, але приховує свій підступ. У своєму серці він не є щирий.

І сьогодні вчителі закону й теологи, які на західних богословських факультетах отримують докторати, виступають як професіонали, які знають Бога і Св. Письмо, однак незважаючи на це, не знають ні Бога, ні Божого слова.

Слухай, Ізраїлю, люби Бога! (Втор. 6,4-5)

Любити Бога означає втратити свою душу заради Нього. Іншого шляху немає. Свою душу і з її душевними силами, які заражені первородним гріхом, через цю втрату збережу для вічності.

З допомогою системи брехні і різних обіцянок сьогодні диявол хоче, щоб людина фальшиво любила свою душу, а на кінець цілковито віддалася йому і вічній погибелі. Він обіцяє гроші, кар’єру, розкоші, але це все обман. В нікому іншому немає спасіння лише у Христі (див. Ді. 4,12). Він любить мене, Він помер за мене на хресті. Він задля мене втратив своє життя, а я маю заради Нього втратити свою душу – цілковито Йому віддатися, щоб врятувати її.

Тихо промовлю Святе ім’я «Єгошуа», усвідомлю в собі присутність усієї Пресвятої Трійці і при голосній «а», яку довго промовляю подихом, свідомо люблю Бога і втрачаю свою душу задля Нього.

Оберіть мову

Пошук

Gallery

ua-voskreslyj-isuse_0 usvidom-sobi-realnu-prysutnist-voskresloho-zhyvoho-isusa ua-isus-dijsno-voskres ua-isuse-razom-z-toboju ua-svij-pohljad-my-povynni-zvernuty ua-jesus-prays-for-those

Календар

Квітень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Бер    
  1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30  

Слово життя

«Христос нас викупив від прокляття закону, ставши за нас прокляттям»

Гал. 3,13а (від 22.04 до 06.05.2018)