Роздуми над Словом Життя Рим. 6,22

«Тепер же, звільнившись від гріха і ставши слугами Богові, маєте ваш плід на освячення, а кінець ‒ життя вічне»

Умовою звільнення від гріха є те, що ми стаємо слугами Бога. Оригінал знову подає слово «раби». Термін «раб» дуже часто використовується в 6 главі послання до Римлян. З одного боку, існує реальність рабства гріху. Це означає, що навіть якщо людина хоче вийти з рабства власними силами, це неможливо. З цього виду рабства людина не може звільнитися ‒ ні власною силою, ні будь-якою іншою, а тільки Божою силою. Її ж Бог дає при одній умові ‒ що людина цілковито віддасть себе Богові. Це означає, що приймає Його заповіді і дає себе вести Божим Духом ‒ вже не духом світу та духом брехні. Але це звільнення має основну умову ‒ втратити свою душу за Христа і Євангеліє (Мр. 8,35).

Роздуми над Словом Життя Рим. 6,19

«Я говорю по-людському, через неміч вашого тіла. Бо так, як ви колись віддавали ваші члени на служіння нечистоті і беззаконню, щоб жити беззаконно, так тепер віддайте ваші члени на служіння праведності, на освячення.»

У цьому вірші знову виражено те, що вже було написано в цій главі: щоб ми не віддавали себе на служіння (в оригіналі ‒ у рабство) нечистоті та беззаконню, щоб жити беззаконно. Але тепер маємо повністю віддати себе в розпорядження, тобто на служіння (в грецькому оригіналі знову використовується термін «у рабство») праведності, на освячення. Апостол тут вказує, що гріх особливо зловживає нечистоту та беззаконня. Тому ми повинні радикально стати на бік праведності. Тут є наче два прапори: прапор рабства злу, а з іншого боку ‒ прапор справжньої свободи. У цій боротьбі треба тренуватися в мистецтві боротьби. Передусім, ми повинні уникати близької нагоди до гріха, що є ознакою справжньої покори і мудрості. Якщо це неможливо, але з нашого боку ми зробили все, то Бог дасть вихід.

Роздуми над Словом Життя Рим. 6,17-18

«Але дяка Богові, що ви, бувши колись слугами гріха, з усього серця послухалися тієї науки, якій ви піддалися, та що, звільнившись від гріха, стали слугами праведності»

Богу належить подяка за те, що через навернення ми отримали ласку прийняти спасительне вчення, засноване на вірі в нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа. Він звільнив нас з неволі гріха і ми стали на нову дорогу праведності.

В 6 главі часто говориться про гріх. Тут сказано: «ви, бувши колись слугами (по-грецьки «дулой» ‒ рабами) гріха…». Сьогодні наглядно бачимо, що це означає бути рабом гріха. Гріх всередині людини не зносить передусім правду і правдиву самокритику. Отож його суттю є гордість, тобто некритичність, небажання визнати правду, небажання повчитися зі свого упадку, і навпаки, скидання провини на інших людей або на Бога чи т.зв. обставини.

Гріхом є вбивства, звернення до диявола в чаклунстві та інших окультних практиках, гріхом є обмани, крадіжки, зловживання, насильство, нечисті думки, слова, вчинки, різні збочення, розлучення, ненависть, війни. Що є плодом гріха? Терпіння, сльози, самотність, ув’язнення, смерть. Люди стають рабами наркотиків, алкоголю, бездомними, злочинцями. Реальність гріха не можна заперечити.

Роздуми над Словом Життя Рим. 6,16

«Хіба не знаєте, що ви слуги того, кому віддаєте себе за слуг на послух, кого слухаєтеся: чи то гріха ‒ на смерть, чи то послуху ‒ на праведність?»

Цей вірш зі Святого Письма вказує на глибоку правду про послух, плодом якого є вічне життя в небі або вічна смерть в пеклі.

У цьому вірші крім слова «послух», підкреслено слово «слуга», в грецькому оригіналі ‒ раб, рабство (грец. dúlos). Наш переклад використовує лише слова «служити» і «слуга». Згідно з оригіналом, цей вірш мав би звучати так:

Чи ж ви не знаєте, що ви є рабами того, кому в послусі віддаєтеся за рабів? Ви є або рабами гріха, а це веде до смерті, або слухаєтесь Бога, і це веде до оправдання з гріха і до життя.

Жодна людина, яка цілковито не служить Богові, не є вільною, але є рабою первородного гріха, який є в ній. Вона автоматично слухає первородний гріх, тобто родовище брехні та зла в своєму нутрі. Він затемнює розум і ослаблює волю, так що людина не зносить правду про себе, відкидає справжнє добро і не хоче служити Богу та зберігати Його заповіді.

Роздуми над Словом Життя Рим. 6,13

«І не видавайте членів ваших гріхові за знаряддя неправедності, але віддайте себе Богові, як ожилих із мертвих, а члени ваші як зброю праведності»

Який вірш є перед тим? «Нехай, отже, не панує гріх у смертнім вашім тілі, щоб вам коритися його пожадливостям».

А який вірш є після 13 вірша? «Бо гріх не буде більш над вами панувати: ви бо не під законом, а під ласкою».

6 глава послання до Римлян виражає глибоку правду  нашого звільнення від гріха. У 3 і 4 вірші говориться про хрещення, яким ми занурені до таїнства Христової смерті, а одночасно отримали нове життя: «Чи ж ви не знаєте, що всі ми, що в Христа Ісуса охрестилися, у смерть його христилися? Ми поховані з ним через хрещення на смерть, щоб, як Христос воскрес із мертвих славою Отця, і ми теж жили новим життям». 6-й вірш вказує на духовну реальність, що корінь зла в нас ‒ первородний гріх, тобто стара людина, ‒ був розп’ятий з Христом. У вірші 11 сказано, що ми повинні з вірою прийняти реальність духовної смерті, а одночасно і реальність нового життя: «Так само й ви вважайте себе за мертвих для гріха, а за живих для Бога, в Христі Ісусі».  Тут вимагається віра, пов’язана з духовною боротьбою, адже стара людина в нас залишається, але ми не маємо стати її рабами. Ми повинні жити новим життям в Христі. Це вимагає, щоб і у своєму особистому житті ми наслідували Христа, мали Його мислення, шукали і виконували Божу волю.

Роздуми над Словом Життя Рим. 6,11

«Так само й ви вважайте себе за мертвих для гріха,
а за живих для Бога, в Христі Ісусі»

Цей вірш з 6 глави послання до Римлян знову є таїнством. Умовою його відкриття є жива віра і ходіння у вірі, тобто реалізація правди віри. Глибоко біблійна віра, яка є основою істинного пізнання, виражена словами: «вважайте себе (за)» ‒ тут є грецьке слово «logidzomai», що означає 1) рахувати, брати під увагу; 2) бути переконаним, вірити, бути впевненим; 3) стверджувати.

У математиці це слово використовується для абсолютно точного твердження: 2×2 = 4, і це дійсне як в Америці, так і в Африці, і в усьому світі. Це щось, що не викликає сумнівів. А Святе Письмо закликає нас, що такою має бути наша віра ‒ без найменшого сумніву: ми є мертві для гріха, для сили гріха! Одночасно ми живі для Бога, у Христі Ісусі, нашому Господі!

Роздуми над Словом Життя Рим. 6,7-8

«Бо хто вмер, той від гріха звільнився. Коли ж ми вмерли з Христом, то віруємо, що й житимемо з Ним»

Що означає вислів «хто вмер, той від гріха звільнився»? Тут не мається на увазі фізична смерть, але духовне вмирання силі гріха, яка панує над людиною. Тому сказано, що така людина звільнена від гріха. Грецьке слово «dikaiosiné» (виправданий), яке тут використано, в біблійній мові означає 1) виконання Божої волі, того, що хоче Бог; 2) визволення від гріха; 3) виправдання людини Богом, примирення людини з Богом.

До п. 1) Бог хоче, щоб через віру і послух Божим заповідям, ми виконали Божу волю.

До п. 2) Якщо ми вірою актуально з’єднані з Ісусом і виконуємо Божі заповіді, ми визволені від гріха.

До п. 3) Виправдання ‒ dikaiosiné – веде до свободи і здійснення Божої волі, а також означає виправдання людини від її гріхів і примирення з Богом.

Роздуми над Словом Життя Кол. 3,1-3

«А коли ви з Христом воскресли, то шукайте того, що вгорі,
де Христос перебуває, сівши по правиці Бога. Думайте про те, що вгорі, а не про земне.
Бо ви померли, і життя ваше поховане з Христом у Бозі»

Тут сказано про охрещених, що вони «з Христом воскресли», і це сприймається як очевидне. Хто це розуміє і хто це переживає? Що це означає? Знову йдеться про таїнство віри, про глибоку правду, до якої Святий Дух вводить найменших, тобто покірних.

Христос воскрес тільки один раз ‒ в неділю після Великої п’ятниці, коли був розп’ятий. Тут відіграє роль таїнство віри, яку дає нам Бог, а також обіцянка, яка пов’язана з нею. Віра переходить до єдності з Ісусом, до духовного з’єднання, і переходить в агапе, тобто в Божу любов, яка була влита в наші серця через Святого Духа, який був нам даний (Рим. 5,5).

Роздуми над Словом Життя Рим. 6,6

«Знаємо, що наш старий чоловік був і є розп’ятий разом з Ним, щоб знищилось оце гріховне тіло, щоб нам гріхові більше не служити»

У перших 5 главах послання до Римлян говориться про гріхи. У 6 главі говориться про гріх в однині, тобто як про корінь, з якого походять інші гріхи. Цим коренем гріха є родовище зла в нас, тобто первородний гріх або зіпсована людська природа, яка була заражена змієм, тобто дияволом ще в перших людей в раю. Замість того, щоб у випробовуванні вірно стояти в Божому слові, вони відкинули його і повірили слову диявола, брехні. Так диявольське насіння увійшло в людську природу.Цим насінням є первородний гріх, який програмує людину, щоб вона підлягла поступовій ентропії, моральному і духовному самознищенню, і щоб привести її до вічної погибелі. Це наглядно бачимо в даний час, коли людство неначе втратило розум і масово здійснює своє власне самогубство: гендерна деморалізація, пов’язана з викраданням дітей у батьків, технології братовбивчих воєн, шкідливі вакцини для дітей, які спричиняють порушення імунної системи і плідності, генетично модифіковані продукти; ліки, які викликають інші хвороби; поширення раку; СНІД; деструктивна культура, результатом якої є систематична деморалізація, безвідповідальність, зростання злочинності, наркоманія.

Роздуми над Словом Життя Рим. 6,4

«Ми поховані з Ним через хрещення на смерть,
щоб, як Христос воскрес із мертвих славою Отця,
і ми теж жили новим життям».

У цьому вірші наголошується на слово «поховані». Коли хтось похований, це означає, що перед тим настала абсолютна смерть. Тобто якщо ми актуально вірою з’єднані з Христовою смертю, тоді гріх в нас ‒ «стара людина», тобто родовище зла, є мертве, нечинне. І саме тепер відкривається друге таїнство, пов’язане з хрещенням: в нас починає діяти нове життя. Але це не ангельське життя, чи якесь наше фіктивне минуле життя. Це життя Боже, життя Ісуса Христа в нас! Через віру і єдність із смертю Христа ми даємо простір Богу, Ісусу Христу, щоб Він міг в нас жити. А це наша найбільша гідність! Одночасно це найбільш плідне використання часу, який ми маємо в цьому земному житті, бо можемо робити вчинки, які мають цінність для вічності. Ні міль, ні іржа їх не зіпсують, і злодії їх нам не вкрадуть. Якщо живемо в єдності з Ісусом, то даємо простір, щоб Він сам в нас здійснював Божу волю ‒ так, як молимося в молитві «Отче наш»: «Нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі ‒ в моїй душі». Цим одночасно проводимо місію для спасіння душ. Тоді наше життя стане плідним і колись ми отримаємо вінець вічної слави за те, що прийняли Христа, залишилися Йому вірними і реалізували таїнство святого хрещення. А це означає, що входили до Христової смерті, тобто вмирали своїй власній волі і поганим думкам, почуттям, брехням, та ходили в правді, в новому житті, тобто давали простір, щоб Ісус міг в нас жити. Все таїнство християнства міститься в одному слові ‒ у слові: РАЗОМ. Отож, Ти і я, Ісусе, разом, разом у стражданні, у смерті, у воскресінні, а на кінець в Божій славі. Разом ‒ Ти і я. Тепер і тут.

Роздуми над Словом Життя Рим. 6,3

«Чи ж ви не знаєте, що всі ми, що в Христа Ісуса охрестилися, 

у смерть Його хрестилися?»

 У 5 главі послання до Римлян декілька разів повторюється, що через одного чоловіка прийшов гріх, а через іншого прийшла благодать ‒ відкуплення. Зокрема, 12 вірш говорить: «Через одного чоловіка ввійшов у світ гріх, і з гріхом смерть, і таким чином смерть перейшла на всіх людей, бо всі згрішили». А у вірші 15 написано: «Через переступ одного (Адама) померло багато, то тим більше ласка Божа і дар через ласку одного чоловіка, Ісуса Христа, щедро вилились на багатьох».

Тут підкреслено, що Ісус є чоловіком, тобто що Бог взяв на Себе нашу людську природу. Звичайно, і в інших місцях Святого Письма наголошується на Його Божестві. Ісус є істинний Бог і істинний чоловік.Відступники і єретики намагаються нападати або на Божество Христа (створюючи враження, ніби Він був лише людиною), або навпаки: деякі єретики навмисно підкреслюють, що Ісус є Бог, і стверджують, що Його людська природа була лише уявною. Тоді з цього роблять єретичний висновок, що Він не міг за нас померти, що це все була лиш ілюзія. Це наступна хитрість диявола! Отож, коли говориться про Ісуса, завжди мусимо знати, що Він є істинний Бог, Бог від Бога, Світло від Світла, роджений, нестворений.

Роздуми над Словом Життя Рим. 5,18

«І, таким чином, як через переступ одного на всіх людей прийшов засуд,
так через чин справедливості одного на всіх людей приходить життєдайне оправдання»

Тут знову наголошується, що один переступ Адама приніс засуд усім його нащадкам. Але, з іншого боку, один чин справедливості другого Адама, Ісуса Христа, приніс усім життєдайне оправдання. Однак тут існує одна проблема. Христос помер за всіх людей, але не всі будуть спасенні. Щоб спастися, вони мусять признати перед собою і Богом свій гріх та вірою прийняти життєдайне оправдання, дане нам через Ісусів чин справедливості. Божий Син на дереві хреста справедливо заплатив за всі наші гріхи. Тому умовою прийняття цього оправдання, яке Ісус здобув нам на хресті, є правдиве покаяння, пов’язане з вірою в те, що Ісус є Божий Син, істинний Спаситель, і що дійсно помер також за мої конкретні гріхи, а я віддаю Йому ці гріхи і з вірою під хрестом духовно приймаю Його прощення.

Оберіть мову

Пошук

Gallery

ua-what-did-jesus-do-for-you isus-i-sjogodni-duchovno-prychodyt ua-chrystos-narodzujetsja ua-god-is-almighty ua-realize-in-prayer-jesus-is-here ua-the-life-of-a-christian-is-a-spiritual-battle

Календар

Січень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Гру    
  1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31  

Слово життя

«Тепер же, звільнившись від гріха і ставши слугами Богові, маєте ваш плід на освячення, а кінець ‒ життя вічне»

Рим. 6,22 (від 13.01 до 27.01.2019)