Роздуми над Словом Життя Гал. 2,16

«Довідавшись, що людина оправдується не ділами закону, а через віру в Ісуса Христа,

ми й увірували в Христа Ісуса, щоб оправдатися нам вірою в Христа, а не ділами закону;

бо ніхто не оправдається ділами закону». 

Апостол Павло в Посланні до Римлян, а також в Посланні до Галатів вказує на глибоку правду, яка стосується нашого оправдання з гріхів. Він каже, що ми знаємо, що людина оправдується перед Богом не ділами, але через віру в Ісуса Христа. Він наголошує, що ділами закону ніхто не буде оправданий. Ми, які увірували в Ісуса Христа, осягнули оправдання з наших гріхів вірою в Нього.

Якщо 7 разів на день під час молитовних зупинок ми будемо повторювати це Боже слово після призивання Божого імені, акту жалю і погляду до п’яти ран Христа, тоді цим щоразу насправді будемо актуалізовувати спасительну віру. Стіймо хвильку в цій вірі і не сумніваймося: мені тепер дійсно прощені гріхи, бо я повірив в Ісуса Христа.

Роздуми над Словом Життя Рим. 4,13

«Бо ж не через закон була дана обітниця, зроблена Авраамові чи його потомству,
що він буде спадкоємцем світу, але через оправдання віри»

Що означає спадкоємець? Боже слово говорить, що коли ми діти, тоді і спадкоємці. А як ми стаємо Божими дітьми? Приймаючи Ісуса. «Які ж прийняли Його, тим дано право дітьми Божими стати, які в Ім’я Його вірують» (Ів.1,12). Спасіння, яке Ісус криваво виборов на Голготі, ми дістаємо даром, як спадщину, через віру. І для інших людей ми повинні випрошувати ласку, щоб прийняли Ісуса і також мали участь у цій спадщині вічного життя після смерті.

Що означає стати спадкоємцем світу? Тут не йдеться про установлення свого панування над світом для своїх фізичних потомків, як це до сьогодні неправильно пояснюють деякі євреї. Йдеться про здобуття душ для Бога! Людські душі в часи Авраама перебували під владою демонських сил у всесвітньому поганстві, де поклонялися різним божкам. Сьогодні ми знаходимося в подібній ситуації.

Роздуми над Словом Життя Рим. 4,9-10

«Чи ж оце щастя лише для обрізаних, а чи й для необрізаних? Бо ми говоримо: „Віра була зарахована Авраамові як оправданняˮ. Як же зарахована? Як він уже був обрізаний, чи як ще необрізаний? Не як він був обрізаний, але як необрізаний»

 Апостол запитує: «Чи ж оце щастя лише для обрізаних, а чи й для необрізаних»? Євреї наголошували на обрізанні і пов’язували з ним цілу релігійну систему певних обрядів. Небезпека полягала і полягає в тому, що через наголошення на другорядних речах усувається суть, в даному випадку – суть спасіння, яке полягає в особистому відношенні до Бога.
Спасіння залежить від спасительної віри, яка виходить з усвідомлення того, що людина є грішною перед Богом. А це має вести до покори, а одночасно до палкого прохання про прощення гріхів.

Роздуми над Словом Життя Рим. 4,3-4

«Що бо говорить Писання? Повірив Авраам Богові, і це йому було пораховано за оправдання. То́му, хто виконує якусь роботу, заробіток рахується не як ласка, але як щось належне»

Тут Боже слово підкреслює приклад Авраама. В попередньому вірші написано: «Бо коли Авраам оправдався ділами, то він має похвалу, але не перед Богом». І тоді слідує: «Повірив Авраам Богові, і це йому було пораховано за оправдання». Щодо Бога людина чинить надзвичайну неправедність – гріх. Божа святість безмежна, тому і образа Бога заслуговує найбільшої кари. Якщо людина образить, наприклад, свого друга, то заслуговує на покарання. Якщо образить директора на роботі, то приходить більша кара. Якщо б під час війни образила командира, її б чекала найбільша кара. Отож чим більший авторитет, навіть якщо й зневажений однаковим способом, то тим більше покарання. А Бог є найвищим, тому і Його образа справедливо заслуговує найвищої кари.

Роздуми над Словом Життя Рим. 3,25

«Якого видав Бог як жертву примирення, в Його крові, через віру, щоби виявити свою справедливість відпущенням гріхів колишніх»

Кого видав Бог? Свого Сина Ісуса Христа.

Для чого видав Бог свого Сина? Як жертву примирення.

Примирення в чому? В Його Крові.

Через що маємо примирення? Через віру.

Чим Бог виявив Свою справедливість? Відпущенням гріхів.

Усвідоммо собі реальність, що Бог прощає нам гріхи, а це тому, що Ісус став жертвою примирення.

Роздуми над Словом Життя Рим. 3,23-24

«Всі бо згрішили й позбавлені слави Божої, і оправдуються даром Його ласкою,
що через відкуплення в Ісусі Христі»

Тут Боже слово ясно каже, що всі згрішили. Звичайно, маленька дитина ще не може грішити, бо не розрізняє, що є гріх, але ця програма вже є в ній і лише питання часу, коли це проявиться. Отож всі заражені духовною отрутою первородного гріха, і наслідок того – що всі далекі від Божої слави. Це сумна реальність. Але тут є і друга реальність, реальність Божої любові. Бог дав свого Сина для нашого спасіння. Отож оправдання ми отримуємо даром, Його ласкою, через відкуплення в Ісусі Христі.

Роздуми над Словом Життя Ів. 5,8-10

«Мовить Ісус до нього: „Устань, візьми ложе твоє і ходи!ˮ
І відразу ж одужав той чоловік, взяв ложе своє і почав ходити.
Того ж дня субота була, тому то сказали юдеї оздоровленому:
«Є субота, і не годиться тобі ложе носити!»

Ісус оздоровив чоловіка, який був недужий 38 років. Це сталося в Єрусалимі біля купелі під назвою Витесда. Ісус спершу запитав чоловіка: «Чи хочеш бути здоровий?» Хворий сумно відповідав: «Господи, не маю нікого, хто б мене опустив у купіль як зрушиться вода, бо коли я прийду, вже інший переді мною поринає». Коли хворий описав свою ситуацію цілковитого безсилля, Ісус сказав йому: «Устань, візьми ложе твоє і ходи!». І одразу ж одужав той чоловік, взяв ложе і почав ходити. Тут Ісус проявив свою божественну силу. Він сказав слово і чоловік був оздоровлений. За Ісусовим словом є не лише Його воля, але й Божа сила. З боку хворого бачимо позицію послуху віри: він взяв своє ложе і ходив з ним, хоча й була субота. Тому попав у конфлікт з юдеями, які сказали йому: «Не годиться тобі ложе носити!»

Роздуми над Словом Життя Ів. 1,12-13

«Котрі ж прийняли Його – тим дало право дітьми Божими стати, які в Ім’я Його вірують;які не з крові, ані з тілесного бажання,ані з волі людської, лише – від Бога народилися»

Це Боже слово, дане нам через апостола Івана, є для нас великим скарбом. Сказано: коли ми вірою прийняли Ісуса і повірили, що Він помер за наші гріхи, і тим більше, коли віддали своє життя в Його руки, до Божої волі, тоді згідно закону, який проголосив Бог, ми стали Божими дітьми. Ця правда пов’язана також з тим, що ми віримо в Його Ім’я. Боже Ім’я грецькою і українською мовою звучить «Ісус», по-чеськи – Єжіш, по-польськи – Єзус, але мовою оригіналу це Ім’я повністю звучить Єгошуа. Вже саме це Ім’я виражає, що Бог, який створив світ і людину, цей Триєдиний Бог, Отець, Син і Святий Дух, є моїм спасінням.

Оберіть мову

Пошук

Gallery

ua-tym-jaki-jogo-pryjnjaly ua-dear-child-jesus-i-am-your-little-sheep ua-call-come-little-jesus ua-the-world-needs-jesus ua-every-day-we-have-a-chance-to-do-something-for-jesus moja-najbilsha-turbota

Календар

Січень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Гру    
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31  

Слово життя

«Довідавшись, що людина оправдується не ділами закону, а через віру в Ісуса Христа, ми й увірували в Христа Ісуса, щоб оправдатися нам вірою в Христа, а не ділами закону; бо ніхто не оправдається ділами закону»

Гал. 2,16 (від 14.01 до 28.01.2018)