Лицемірне милосердя папи Франциска

Під час генеральної аудієнції 02.03.2016 р. Франциск виступив з промовою про Боже милосердя. З одного боку, він говорить про глибокі правди, що стосуються Божого милосердя і покаяння, а з другого боку – так, як і при кожній нагоді – закликає до ісламізації Європи так званими біженцями. Начебто якщо католики будуть приймати ісламістів до своїх парафій, монастирів і прочанських місць, то Бог простить навіть найважчі гріхи: «Коли б гріхи ваші були, як багряниця, вони стануть білими, як сніг; коли б, мов кармазин, були червоні, стануть, як вовна…, і люди споживатимуть блага країни і житимуть в мирі» (Іс. 1,18-19). Зловживати цитату Св. Письма для підтримки ісламізації – це маніпуляція і гріх проти Святого Духа. Крім того, на практиці вже бачимо, як ісламісти споживають блага країни і вчиняють один кримінальний злочин за іншим. Але Франциск про це ніколи не говорить. Він є тільки рупором архітекторів Нового Світового Порядку (НСП) і просуває їхню програму.

Папа Франциск контрацепцію проти вірусу Зіка

29.02.2016р.

З початку цього року ВООЗ викликала мас-медіальну паніку з приводу т.зв. загрози від вірусу Зіка. До цієї паніки приєднався і папа Франциск.

BBC повідомляє, що в Бразилії у 2015 році була введена обов’язкова вакцинація TDAP (правець, дифтерія, коклюш) вагітних жінок. З тих пір вакциновані жінки стали народжувати дітей з мікроцефалією (пороком розвитку головного мозку). Серед дітей, що були хворі мікроцефалією лише мінімальний відсоток мав вірус Зіка. Але матері, що народили дітей з вродженим пороком, під час вагітності всі отримали вакцину нового складу. А вірус Зіка, як свідчать факти, не спричиняє жодних вроджених пороків.

У зв’язку з фіктивними наслідками вірусу Зіка Всесвітня Організація Охорони Здоров’я проголосила міжнародну надзвичайну ситуацію, а вірус Зіка – серйозною глобальною загрозою!!!

Папа служить Христу чи Аллаху?

29.02.2016р.

Аллах вимагає крові і відрізаних голів Христових учнів. Франциск дбає про те, щоб ця практика прийшла в Європу якомога швидше.

В неділю, 28.02.2016р., Франциск знову закликав Європу до т.зв. чесного розподілу «біженців». Минулого року мусульмани в Єгипті ритуально відрізали голови 21 християнину і провокативно зняли це на камеру. Франциск на це мовчить, тобто схвалює. Того ж року мусульмани таким же способом відрізали голови 30 ефіопським християнам та подібним способом вбивали християн і в Лівії. Однак Франциск затято мовчить. Минулого року виповнилась 100-а річниця геноциду 1,5 мільйона християн у Вірменії. На цей голокост Франциск мовчить. Сьогодні проходить запрограмована ісламізація Європи, яка пов’язана з терактами і злочинами всіх видів. Але тут папа вже не мовчить, а невтомно мантрує одне і те ж: Приймайте мусульманських «іммігрантів» в Європу – на кожну парафію, в кожен монастир і на кожне прочанське місце!

Коран не є такою ж священною книгою, як Біблія, а мусульманський Аллах не тотожний християнському Богу. Однак ці єресі Франциск публічно проповідує.

Шукай правду! 7 частина: Ювенальна юстиція

Наддержавна організація ООН створила Конвенцію (т.зв.) прав дитини. На підставі цієї Конвенції окремим державам нав’язують закони, які під позитивними термінами і без реальних причин узаконюють викрадення дітей у батьків. Наприклад, «Закон про соціально-правовий захист дітей» впроваджує механізм т.зв. прийомних сімей, і таким чином офіційно закріплює в країні злочинну ювенальну юстицію. Настає парадоксальна ситуація: дітей краде офіційна державна соцслужба, яка на підставі закону здійснює найважчі злочини проти дітей і батьків! Система заснована на ліквідації сім’ї, а згодом і її окремих членів. Наприклад, мати з дитиною йде до лікаря, а дитині замість звичайної медичної допомоги ставлять фальшивий діагноз, щоб звинуватити батька у зловживанні дитиною. Дитину відбирають у матері відразу ж в лікарні. Перейнята розпачем мати потрапляє під владу тиранів цієї системи. Їй погрожують, що коли не підпише фальшиву заяву, у якій сама має звинуватити батька, то вже ніколи не побачить своєї дитини. Мати зі страху підпише, згодом розпадеться шлюб, але дитину їй все ж не повернуть. Чоловік важко зранений такою несправедливістю, а дружина у своєму розпачі залишається сама. Зломлена втратою дитини і без підтримки чоловіка, вона не може продовжувати боротися за свою дитину.

Чи священик Т.Галік є єретиком? /частина 7/

Заключне слово не тільки щодо єресей священика Т.Галіка,

але й щодо єресей декларації Nostra aetate.

У попередніх частинах на конкретних випадках ми показали, як католицький священик Т.Галік ставить під сумнів найосновніші правди християнства. Передусім, дух єресі проявився в тому, що він тонко заперечив Христове воскресіння. За 26 років плоди його публічної діяльності, включаючи літературу, свідчать про те, що Галік не проповідує правовірне вчення і не має Духа Христового, але духа Нью Ейдж. Це – дух неомодернізму і синкретизму. Галік не цитує Св. Письмо в дусі правовірності, але зловживає ним. Він вносить духовний і моральний розклад. З цього випливає ясний висновок – на основі Гал. 1,8-9 Галік є відступник і єретик. Відповідальність за його єретичну діяльність лягає на кардинала М. Влка. Обоє на себе стягнули Божу анатему, яка була оприлюднена ще 29.06.2008 р.

Галік посилається на ІІ Ватиканський Собор, на декларацію Nostra аetate, і на Івана Павла II (Асиж, 1986). Галік дійсно є лише вершиною айсберга. Засудження Галіка і його єресей – це засудження всієї цієї апостатичної системи, яка була просунута декларацією Nostra аetate на II Ватиканському Соборі. Цю єретичну декларацію ухвалив Папа Павло VI. Яка відповідь? Відповіддю є догматична булла Святішого Отця Павла IV «Cum Ex Apostolatus Officio». Булла визначає, що якщо священик, єпископ або навіть папа впаде в єресь або схвалює єресь, то на нього падає Божа анатема – виключення. Все, що він робить, є незаконним і недійсним. Ця булла захищає правовірне вчення Церкви від єресей, які загрожують вірі з боку теологів, єпископів чи папи.

Чи священик Т.Галік є єретиком? /частина 6/

Продовження аналізу богословсько-літературної діяльності Т.Галіка:

6. Метод релятивізму

Галік вирішує питання, чи всі релігії в своїй основі однакові і мають ту саму вартість: «Можу дати три різні відповіді і кожну відстоювати: НІ, НЕ ЗНАЮ, МОЖЛИВО!».

Цитата: «НІ, звучить моя відповідь, якщо хтось твердить, що “релігії в своїй основі є однакові”: таке твердження рішуче заперечую як релігієзнавець, який при докладнішому вивченні релігій бачить безліч відмінностей».

Відповідь: На перший погляд Галік відповість правильно: НІ. Однак аргумент, який наводить, одразу ж показує, що всю проблему відношення християнства і поганських культів він базує на фальшивому фундаменті. Суть християнства і суть поганства – це дві непоєднювальні речі.

Чи священик Т.Галік є єретиком? /частина 5/

Продовження аналізу богословсько-літературної діяльності Т.Галіка:

5. Метод неособистого підходу до віри

Т.Галік пише: «Мене згіршує христологічна єресь цього фільму («Страсті Христові» М. Гібсона), в якому діло спасіння нашого Господа подається як людське героїчне досягнення – Ісус тут гарно, по-американськи, зображений як чемпіон, як професіонал у перенесенні терпінь, який на рингу з дияволом, бувши тисячу разів у нокауті, знову встане – і врешті по заслузі зійде на сходинку переможця…» («Ніч сповідника», 2006, ст.174).

Це вершина богохульства – порівнювати Христове спасительне страждання зі садомазохізмом і називати Спасителя чемпіоном і професіоналом у перенесенні терпінь.

Чи священик Т.Галік є єретиком? /частина 4/

Продовження аналізу богословсько-літературної діяльності Т.Галіка:

4. Метод віртуальної реальності

Галік пише: «Воскресіння є подією есхатологічного характеру – на це натякає вислів “третій день”, який не є лише відомістю про час – проламуючись до часу, ця подія потребує часу, щоб  проникнути до серця і думок учнів та принести туди світло, уможливлюючи також збагнути сенс Христового терпіння і хреста» («Ніч сповідника», 2006, ст.244).

Чому Галіку так перешкоджає саме цей вислів зі Святого Письма – «третій день»? Бо він не терпить жодної конкретності, жодної реальності. Він літає в самих фантазіях, есхатологіях та віртуальних реальностях, але не зносить конкретної реальності. Третій день є третім днем – що ще хоче в цьому віднайти? Число три – це три, а день – це день. Кожна мала дитина знає, що третій по порядку йде після першого і другого, і що день – це день, а не тиждень, місяць чи рік. І власне тому, що не може з цим собі порадити, мусить вигадати якусь приголомшуючу теорію – так іншими словами скаже, що апостолам аж на третій день дійшло, що три дні тому Господь Ісус помер, і це було те воскресіння в їхніх головах, в яке ми повинні вірити, як нас у цьому переконує Галік.

Чи священик Т.Галік є єретиком? /частина 3/

Продовження аналізу богословсько-літературної діяльності Т.Галіка:

3. Маніпуляційний метод навмисного невисловлювання

Т.Галік продовжує свою маніпуляцію основними правдами християнства – Христовою смертю і воскресінням: «Друге читання (можна читати) як драму з одною дією, в якій обидві версії події відіграються одночасно. Однак лише друге читання, “паралельне”, це читання очима віри. Але віра тут означає дві речі: розуміння, що тут йдеться про парадокс (що цей другий вимір події “воскресіння” є реінтерпретацією цього першого рівня, але не його подальшим щасливим завершенням)» («Ніч сповідника», 2006).

З цього безглуздя і маніпуляції поняттями, які є антилогічними, Галік робить велику містику. Якщо хтось в неї не вірить, то на думку Галіка, є цілком примітивним, бо «… лише друге читання, паралельне”, це читання очима віри». Це означає, що той, хто не сконструює з Євангелія тотальні безглуздя, які зовсім не відповідають дійсності (напр., що смерть і воскресіння нібито є одне і те ж),  а потім ці безглуздя не читає очима віри, – той є невіруючим.

Чи священик Т.Галік є єретиком? /частина 2/

Католики хочуть знати, чи католицький священик Т. Галік є правовірним, чи є єретиком. Він не може бути тим та іншим, хоча це сам про себе стверджує.

Другий метод, який використовує Галік:

2. Метод висміювання

Т.Галік висміює правди віри, Христове Воскресіння навіть називає міфом і казкою з добрим кінцем. Цитата: «Історію Воскресіння можна читати двома цілком різними способами. Або як драму з двох дій, при чому в першій дії справедливий і невинний чоловік засуджений та страчений, а в наступній, другій дії, він воскрес і є прийнятий Богом. Це перше читання означає, що “воскресіння” є хепі-ендом, а отже вся історія є типовим міфом або оптимістичною казкою зі щасливим кінцем» («Ніч сповідника», 2006).

Чи священик Т.Галік є єретиком? /частина 1/

Ким є і за кого вважають священика Томаша Галіка? Він виступає як захисник і спаситель погордженого ним християнства, яке нібито підносить на «вищий» рівень. Галік – член масонської Ради мудрих в ЄС. Його мрія – сісти на Празькому граді в кріслі президента чи хоча б празького архиєпископа. Кардинал Влк завжди схвалював його єретичну діяльність і для цього довірив йому пасторацію університетської молоді, яку Галік систематично інфікував духом буддизму. В «Католицькому тижневику» публікуються його статті і рекомендуються його книги. Тому прості віруючі приймають їх як голос правовірної Католицької Церкви.

Однак багато католиків поправу запитують: Чи Томаш Галік є правовірним священиком, чи єретиком? Які методи він використовує?

1) Метод професійного обманювання

Галік стягує читачів чи слухачів з міцного фундаменту спасительної віри. Він змушує захисників правовірності, щоб вони першими сформулювали його приховані єресі. Тоді на основі їх власних формулювань висміє їх і принизить як примітивних – таких, які зовсім не доросли до такого рівня, щоб могти збагнути його пізнання.

Чи патріарх Кирило заперечив геноцид вірмен?

Відомо, що патріарх Кирило просовує міжрелігійний діалог з мусульманами, і всі його найближчі співпрацівники приймають це як першочергове завдання. Просунення глобалізаційного міжрелігійного діалогу за зразком Ватикану – це мета VIII Всеправославного Собору. Цей діалог через II Ватиканський Собор відкрив двері ісламізації Західної Європи, пов’язаної з тероризмом. Без Собору ісламізація була б неможливою. Сьогодні в інтересах США просунути цей глобалізаційний діалог і в Російській Православній Церкві для її внутрішнього розкладу – так, як і в Католицькій Церкві.

Минулого року виповнилась 100-та річниця геноциду у Вірменії. Очікувалося, що патріарх Кирило ясно, перед всією Православною Церквою, вкаже на цей голокост і зробить конкретний жест вшанування пам’яті вірменських мучеників. Нічого подібного в ювілейному році не відбулося. Навіть коли в 2015 році відрізували голови християнам в Єгипті і цей відеозапис був оприлюднений, то Ватикан і Кирило одноголосно мовчали, не виступили на захист християнських мучеників і не засудили ісламських терористів.

Оберіть мову

Пошук

Gallery

ua-a-model-for-all-christians dlja-toho-shob-zhyty-novym-zhyttjam-z-isusom nove-zhyttja ua-voskreslyj-isuse_0 usvidom-sobi-realnu-prysutnist-voskresloho-zhyvoho-isusa ua-isus-dijsno-voskres

Календар

Травень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Кві    
  1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31  

Слово життя

«Але Писання все замкнуло під гріхом, щоб віруючим була дана обітниця завдяки вірі в Ісуса Христа»

Гал. 3,22 (від 20.05 до 03.06.2018)