Порятунок Німеччини – безперервна молитва і покаяння

27.09.2017

Останніми роками в Німеччині настала масова ісламізація, від якої громадяни не мають права себе захищати! Карають за оприлюднення злочинів мігрантів! Незважаючи на це, на виборах-2017 знову виграла політична партія Меркель. Чи німецький народ втратив розум чи відбулася фальсифікація?

Цей процес духовного та фізичного самогубства має глибше коріння, а ним є єресі, які внесли прокляття до всього християнства. Засуджені у 1907 році єресі модернізму з вини німецьких теологів знову ожили на ІІ Ватиканському Соборі. Їх плід – розклад віровчення і моралі, завершений Лісабонською угодою з пріоритетом гомосексуалізму. На Соборі була проголошена єресь, що християни з мусульманами мають того самого Бога (Lumen gentium 16, Nostra aetate). Існує один Бог, але мусульмани мають свого одного бога, найбільшого з 360 божків Мекки. В Корані сказано: «Дійсно невіруючими є ті, які кажуть, що Месія, син Марії, є Бог» (5:72). А далі: «Вбивайте їх, де б ви їх не зустріли, …убивайте їх – така відплата невіруючим» (2:191). «І не знайдеш в постановах Аллаха жодних змін» (33:62).

II Ватиканський собор має на сумлінні ісламізацію Європи. Його єресі заперечують суть всього християнства, але незважаючи на це їх вивчають у всіх християнських школах та університетах. Їх просовують єпископи, священики та пастори.

Слово Патріарха Іллі про дякування – I частина: «за все дякуйте…»

Життєвим гаслом одного Божого чоловіка, який жив на переломі 19-го і 20-го століття, було: «Хай моє життя буде повсякчасною Божою прославою!». Цієї вдячності Богу повинні навчитися і ми. Маємо навчитися Йому дякувати не тільки, коли нам добре ведеться, але і в ситуаціях, які своїм розумом не розуміємо, які є для нас важкими і які нас пригнічують. Це практичне тренування посилить наше відношення до Бога і допоможе нам раз і назавжди позбутися страху.

Тому дякуймо Господу завжди і всюди, як це виражено у Св. Літургії – наприклад, під час анафори: «Достойно і праведно Тебе оспівувати, Тебе благословити, Тебе хвалити, Тобі дякувати, Тобі поклонятися….», або анамнези: «Тебе оспівуємо, Тебе благословимо, Тобі дякуємо Господи», а також в антифоні – «Благослови, душе моя Господа, і все нутро моє Його святе Ім’я…».

Різдво Пресвятої Богородиці

21 вересня ми святкуємо празник Різдва Пресвятої Богородиці. Як діти святкують День народження своєї матері? Вони прийдуть до неї, подарують якийсь подарунок, принесуть квіти. Коли дають цей дар, то очікують, що мама їм також щось дасть – якийсь гостинець, цукерки чи солодощі. І вони радіють з цього.

Коли Ісус помирав на Голготі, то сказав до учня: «Ось Мати твоя!». Пресвята Діва є Матір’ю Ісуса Христа, але є і твоєю Матір’ю. На хресті, в останню годину свого життя, Він дав Її за Матір кожному з нас. І ми радіємо з того, святкуючи Різдво Ісусової і нашої Матері.

Коли Адам і Єва згрішили непослухом і прийшов перший гріх, то вся земля наче б покрилась темрявою, немов би демони захопили владу над землею. А люди – наче в пітьмі, немов у в’язниці, в концтаборі, але моляться і просять Бога про визволення. Скільки століть минуло, перш ніж наповнився час! А тепер приходить надія –  сам Бог прийде і спасе людей. А початок цієї надії в тому, що Бог дає для свого Сина Ісуса Христа Богородицю – ту, яка буде охоронена від первородного гріха, яка народиться від неплідної старенької Анни. Бог дає Її за матір для Свого Сина, а також за матір всім нам.

Слово Патріарха Іллі на празник Усікновення голови Івана Хрестителя

В неділю перед святом Усікновення голови Івана Хрестителя читається Євангеліє про виноградарів, які вбивали пророків, посланих Богом у виноградник, яким була старозавітня церква. Одних побили, інших вбили чи вигнали. Тому Ісус розказав цю притчу первосвященикам і фарисеям. Всі знали, що Він говорив про них. Ісус каже, що Він є той наріжний камінь, а хто Його відкине, на кінець сам себе засудить. Останнім пророком Старого Завіту, а також першим Нового, є Іван Хреститель. В Євангелії написано, як все відбулося. Іван Хреститель сказав Іродові: «Не годиться тобі мати жінку брата твого!» (Мр. 6,18). Сказав йому одне речення, яким чітко вказав на його гріх. Цар Ізраїльський, який репрезентував не лише вибраний народ, але й виступав в Божому авторитеті, давав згіршення цілому народу тим, що взяв собі за дружину жінку свого брата. Всі люди знали про це і говорили, однак ніхто не сказав йому це у вічі. Але Іван сміливо йому це сказав: «Не годиться тобі мати жінку брата твого!». Якою була реакція? Євангеліє каже: «Ірод боявся Івана, знаючи, що він праведний і святий, і беріг його». Отож, він знав, ким є Іван. А далі: «Слухаючи його, непокоївся він дуже, однак слухав його охоче» (Мр. 6,20). Як бачимо, «дуже непокоївся», однак правдиво не каявся.

Слово Патріарха Іллі на свято Успіння Пресвятої Богородиці

Близько 30 років тому я був на парафії, куди приїжджали молоді люди, і на канікулах ми практично весь тиждень разом молилися і роздумували над Божим словом. Багато студентів приїжджали аж з Праги, інші з Острави чи з околиць. Храм на моїй парафії був посвячений саме Пресвятій Богородиці. Це був такий своєрідний собор. Але в неділю на Святу Літургію туди приходило тільки 30 чоловік, а іноді й менше, а протягом тижня одна або дві старі бабусі. Тому я намагався використати умови, до яких мене Господь поставив. Я знав, що тепер час молитися і працювати з цими молодими людьми. Приїжджало 10, 20, а іноді і 30 студентів у віці від 18 до 25 років.

Одного дня до нас прийшов молодий чоловік, який був протестантом, і сказав: «Я відвідав різні спільноти і дізнався про вас, що ви католики і що тут діє Дух Божий». Він мав одне прохання, і я йому сказав, що якщо хоче, може залишитися з нами молитися. Ми молилися годину, а після кожних 15 хвилин внутрішньої молитви завжди була 5-хвилинна перерва. Потім ми мали 15 хвилин або і півгодини свідоцтво про те, що хто пережив на молитві, або як кого заторкнуло Боже слово, яке він читав на перерві.

Слово Патріарха Іллі на свято Преображення Господнього

«Ісус узяв Петра, Якова та Йоана, його брата, повів їх окремо на високу гору і преобразився перед ними: обличчя Його засяяло, наче сонце, а одежа побіліла, наче світло. І ось з’явилися їм Мойсей та Ілля і з Ним розмовляли. Озвавсь Петро й каже до Ісуса: “Господи, добре нам тут бути! Як хочеш, розташую тут три намети: один для Тебе, один для Мойсея і один для Іллі.” Він говорив іще, аж ось ясна хмара огорнула їх і з хмари стало чути голос: “Це  Син мій улюблений, що я Його вподобав: Його слухайте!”» (Мт. 17,1-5)

Три учні, Петро, Яків та Іван були свідками преображення Ісуса на горі Тавор у Галілеї. Їх осліпило сіяння Ісусового Божества. Для них це був великий досвід. В кінці 16 глави Ісус говорить: «Істинно кажу вам: є деякі між тут присутніми, що не зазнають смерті, аж поки не побачать Сина Чоловічого, що йде у своєму Царстві» (Мт. 16,28). На горі Тавор учні побачили сіяння Ісусової слави.

Слово Патріарха Іллі на свято Макавейських мучеників

Дуже гарним прикладом вірності Богу і Його заповідям є сім Макавейських мучеників і їхня мати. У другій книзі Макавеїв, у 7 главі, написано: «Сталось також, що семеро братів з матір’ю були разом схоплені. Цар повелів катувати їх бичами та воловими жилами, щоб заставити їх їсти заборонену свинину, …щоб переступили батьківські закони». Як реагували полонені? Один з братів сказав від імені всіх: «Про що хочеш нас питати? Що хочеш від нас знати? Ми готові радше вмерти, ніж переступити батьківські закони. А батьківські закони були Божими законами». Цар розгнівався на таку мову і наказав розпалити ґрати і котли. Коли вони були розпалені, наказав тому, що говорив, вирізати язик, здерти шкіру з голови, як це роблять скіфи, і покалічили його. Інші брати та матір мусіли на це все дивитися. Потім наказав, щоб його, цілого скаліченого, але ще живого, принесли на вогнище і пекли на ґратах. Коли з ґрат ішов густий дим, решта братів з матір’ю підбадьорювали один одного, що також гідно помруть. Сказали собі: «Господь Бог дивиться згори й направду укріпить нас, як це Мойсей був ясно об’явив у пісні: „Бог укріпить своїх слуг!ˮ».

Слово Патріарха Іллі на празник святого пророка Іллі

Приклад пророка Іллі є одним з найкращих прикладів послуху Богу і Його слову. У Святому Письмі читаємо, що Бог виховував свого пророка через різні випробування, коли в послусі він мав зробити конкретний крок віри. Наприклад, звістити Господнє слово царю, який виступив проти Бога і Божих Заповідей, а головне – проти Першої Заповіді (тобто бачимо, що пророк має захищати чистоту віри). Бог посилає Іллю з вірою зробити і певний жест – звістити царю Ахаву, що не буде ні роси, ні дощу, тільки за його словом. І так сталося. Це було чудо. Після того пророк Ілля мав сховатися при потоці Керіт, де Бог наказав крукам носити йому їжу. Це було ще одне чудо, адже ці хижі птахи, які по своїй природі є такі, що не піклуються навіть своїми пташенятами, носили Іллі м’ясо, яким самі могли живитися. За деякий час, Господь Бог, якому служив Ілля, послав його в Сарепту до вдови, щоб та годувала його. Він в послусі встав та йшов. Тут відбулося наступне чудо – мука і олія не закінчувалися, хоч усюди навколо був голод. Тоді прийшло серйозне випробування – син вдови захворів і помер. Ілля знову з вірою візвав до Господа і був вислуханий – хлопчик ожив.

У 18-ій главі першої книги Царів описано боротьбу Іллі на горі Кармель. Ця боротьба є вельми актуальною і сьогодні, коли люди відпадають від віри в істинного Бога до неопоганства.

Оберіть мову

Пошук

Gallery

KONICA MINOLTA DIGITAL CAMERA for-you-jesus-ua voskreslyj-isus-vhodyt-cherez-osobystu-molytvu ua-voskreslyj-isuse ua-isus-chrystos-pomer-i-voskres ua-jesus-the-lamb-of-god

Календар

Листопад 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Жов    
  1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30  

Слово життя

«Якого видав Бог як жертву примирення, в Його крові, через віру, щоби виявити свою справедливість відпущенням гріхів колишніх»

Рим. 3,25 (від 19.11 до 03.12.2017)