Мученики ішли на смерть, бо любили Бога

Іноді Бог робить чуда, а іноді людина опиняється в повній безсильності.

В житті святих читаємо про різні чуда, які Господь робив мученикам. Деяких клали на розпечене залізо і їм нічого не сталося. Інших кинули диким звірям, але вони їм не завдали жодної шкоди. Але на кінець їм все ж відрубали голову.

Мученики не сумнівалися в тому, що Бог може зробити для них ще більші чуда! Але їм не йшлося про сенсацію. Їх не цікавило, чи Бог врятує їх, чи ні. Вони йшли на смерть, бо любили Ісуса.

Що робити, щоб не йти в чистилище?

Мусимо навернутися, прийняти Ісуса за свого Спасителя і Господа. Маємо бути обновлені Святим Духом і ходити в Дусі. Але навіть цього недостатньо – і так можемо потрапити в чистилище. Отож, що робити? Боже слово каже: «Він – Ісус – буде хрестити вас Духом Святим і вогнем» (Мт. 3,11). Отож йдеться про дуже важливу річ – хрещення вогнем. Ісус каже: «Вогонь прийшов Я кинути на землю – і як Я прагну, щоб він вже розгорівся!» (Лк. 12,49). Де має горіти цей вогонь? В нас. Він повинен нас очищувати. Це вогонь ревності, чистої любові до Ісуса, вогонь, який має спалити всі прояви нашої гордості, самолюбства, заздрості, себежалю, критики, бунту, нечистоти, різних залежностей, які маємо (від речей, людей, своїх уяв). Все те має спалювати цей вогонь. Тоді Ісус дійсно буде нашим Господом. Інакше це лише фраза. Ми потребуємо цього вогню. Він також пов’язаний з мучеництвом. «Ви приймете силу Святого Духа і будете Моїми свідками (martyres (Ді. 1,8) – терміни «свідок» і «мученик» тотожні. Для цього потребуємо Святого Духа, без Нього це неможливо. Плодом хрещення вогнем є мученицька смерть. Однак ми повинні постійно вмирати, як каже апостол Павло: «Увесь час носимо в тілі мертвоту Ісуса, …так смерть діє в нас, а життя у вас» (2 Кор.4,10 і 12). Як це практично втілити в життя?

Що ми повинні вчитися від ворогів?

Моє духовне «око» має бути чистим! (див. Мт. 6,22-23). Отож людина не має прагнути маєтку чи гріха, не має задивлятися на нього навіть фізичними очима. Але духовне око мусить бути чистим і від єресей, від гордості… Покірній людині можуть навіть плювати в обличчя, а вона витре слину і йде далі, бо бачить мету. Однак більшість людей, які йдуть за Богом, коли прийде себежаль, втечуть з бою і все залишать. Треба вчитися від наших ворогів, як систематично вони діють, бо мають перед очима ціль. Вони вміють лукавити, прикидатися, але тримаються свого. А ми, які повинні служити Богу і бути світлом світу, поводимося як нерозумі.

Навіть маленька дитина відчуває, що помре

Кожна людина, і навіть маленька дитина відчуває, що прийде смерть. Вона розуміє: «Дідусь і бабуся померли – і я теж помру. А що буде потім?» Відповідь дуже проста: потім буде небо або пекло. Це не є жодна вища теологія. А розумна людина запитує далі: «А що потрібно для того, щоб попасти до неба?». Біблія дає відповідь: «Коли ти твоїми устами визнаватимеш Господа Ісуса і віруватимеш у твоїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся» (Рим. 10,9). А тоді треба витривати в істинній вірі, в покаянні і вірності Господу аж до смерті.

Чому я був обманений?

Христос добровільно прийшов на Йордан і став серед грішників, як один з них, хоч і не мав гріха. Коли згодом Його вели на страту, люди дивилися на Нього і думали, що Він злочинець, бо йшов між двома злочинцями. Вороги насміхалися: «Погляньте, як закінчив!». Біблія каже: «Він був зарахований до злочинців» (Іс. 53,12; Мр. 15,28).

Ісус був звинувачений і засуджений несправедливо. А ми? Як часто ми не здатні хоча б перед собою признати свою помилку і сказати: «Так, я був обманений. Хотів добра, але зробив зло».

Поставимо собі питання: «Чому я був обманений?». Бо не каявся. Адже коли ми каємося, Бог дає нам світло і благодать, але коли залишаємося в грісі, то в такому стані ми не здатні прийняти необхідну благодать.

Різдво Пресвятої Богородиці

21 вересня ми святкуємо празник Різдва Пресвятої Богородиці. Як діти святкують День народження своєї матері? Вони прийдуть до неї, подарують якийсь подарунок, принесуть квіти. Коли дають цей дар, то очікують, що мама їм також щось дасть – якийсь гостинець, цукерки чи солодощі. І вони радіють з цього.

Коли Ісус помирав на Голготі, то сказав до учня: «Ось Мати твоя!». Пресвята Діва є Матір’ю Ісуса Христа, але є і твоєю Матір’ю. На хресті, в останню годину свого життя, Він дав Її за Матір кожному з нас. І ми радіємо з того, святкуючи Різдво Ісусової і нашої Матері.

Коли Адам і Єва згрішили непослухом і прийшов перший гріх, то вся земля наче б покрилась темрявою, немов би демони захопили владу над землею. А люди – наче в пітьмі, немов у в’язниці, в концтаборі, але моляться і просять Бога про визволення. Скільки століть минуло, перш ніж наповнився час! А тепер приходить надія –  сам Бог прийде і спасе людей. А початок цієї надії в тому, що Бог дає для свого Сина Ісуса Христа Богородицю – ту, яка буде охоронена від первородного гріха, яка народиться від неплідної старенької Анни. Бог дає Її за матір для Свого Сина, а також за матір всім нам.

Як Марія, ми повинні нести Христа іншим

Ми всі маємо в собі від першої жінки Єви отруту первородного гріха, яка приносить смерть. Але Ісус на Голготі дав нам свою Матір – нову жінку, як матір нового покоління, і ми духовно приймаємо Її та Її програму. Ісус каже: «Хто слухає Мої слова і виконує їх, той є Моєю Матір’ю, братом і сестрою». Але тут є одна умова: не тільки чути Боже слово, але також його виконувати – як Діва Марія. Тоді це слово Христа також можемо нести іншим.

Чи гіпноз шкідливий?

У книгах Бретислава Кафки пропагується гіпноз, який особливо шкідливий для людини. Чому? Найкраще це виражає один психіатр у своїй книзі «Визволи нас від лукавого». В ній він пояснює, що навіть якщо гіпноз проводить спеціаліст – лікар, завжди існує небезпека, що це погано закінчиться. Його наслідками можуть бути депресивні стани, неспокій, психічні розлади, безумство та ін., навіть якщо б його проводив спеціаліст з метою допомогти людині. Тут відбувається певне підпорядкування людини людині, що, іншими словами, можна назвати міжособистісною одержимістю. Під час гіпнозу людина стає жертвою гіпнотизера, який певною мірою нав’язує своє мислення.

Кому служать мас-медіа?

Ми повинні вести духовну боротьбу проти системи світу, який є навколо нас. Це система брехні. Ісус говорить про князя цього світу, якого називає також батьком брехні. Сьогодні він особливо сильно діє через мас-медіа, які є його інструментом. Якби мас-медіа з таким же завзяттям служили для проповідування правди і Євангелія, то на землі настав би рай.На жаль, поки що з допомогою різних методів ними зловживають для служби брехні і дияволу. Вони ніколи не нагадають нам, що не знаємо ні дня, ні години, коли Бог покличе нас до вічності, що маємо бути готові, бо йдеться про вічне життя або вічне засудження. Про це мовчать! Мовчать і про Ісуса.

«Єретиків навіть не вітайте». Чому?

Кожен, хто виступить за Ісуса, буде переслідуваний. Коли до цього дійде, ми не повинні дивуватися, адже й Ісус казав: «Як Мене переслідували, і вас будуть переслідувати…» (Ів. 15,20). Це ми повинні усвідомити в боротьбі за спасіння душ. Кожен з нас має бути свідком Ісуса Христа. Але і тут необхідно дотримуватися певних правил. Наприклад, як каже ап. Іван: «Кожен, хто забігає наперед і не тримається Христового вчення, той не має Бога. Хто ж перебуває в цьому вченні, той має Отця і Сина. Якщо хтось до вас приходить і цього вчення не приносить, того до хати не приймайте і не вітайте. Бо хто його вітає, той бере участь у його лихих вчинках» (2Ів. 9-11). Це означає, що з єретиками не маємо навіть вітатися.

Що робити, коли прийде депресія

Л. Скуполі каже, що коли прийде терпіння, то проявиться зіпсуте і деформоване гордістю нутро людини. «Стара людина» зреагує гнівом, сабежалем, депресією… Це її ознаки.

Що робити, коли приходить депресія, і людина навіть не знає з чого? Використати це! Тоді треба упокоритися, йти під хрест і говорити з Ісусом. Віддати Йому це. Наприклад, сказати: «Господи, що Ти витерпів за мене?! Цей мій біль у порівнянні з Твоїм, є нічим. Даю Тобі його». А коли з’єднаємо свій біль з болем Ісуса, прийде мир, який світ дати нам не може. Ми повинні віддавати Ісусові свої гріхи, а потім і всі свої проблеми.

Хто є покірним?

Про те, хто є покірним, Скуполі пише: «такий не покладається ні на що інше, як тільки на пізнання Божої доброти і величі та на пізнання своєї власної убогості і схильності до зла … він покладається на Божу любов…, на те, що за нього витерпів розп’ятий Ісус, … і має відразу до власного гріха». Така людина має відразу до гордості, не тримається власної волі, вміє втрачати. Вона є наче те пшеничне зерно з притчі й терпеливо несе власну убогість. Але без молитви і вмирання собі це неможливо.

Всюди, де вона є: або вдома, або коли йде по вулиці, усвідомлює свої провини і відразу ж кається: «Господи Ісусе Христе, помилуй мене, грішного».

Оберіть мову

Пошук

Gallery

ua-what-did-jesus-do-for-you isus-i-sjogodni-duchovno-prychodyt ua-chrystos-narodzujetsja ua-god-is-almighty ua-realize-in-prayer-jesus-is-here ua-the-life-of-a-christian-is-a-spiritual-battle

Календар

Січень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Гру    
  1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31  

Слово життя

«Тепер же, звільнившись від гріха і ставши слугами Богові, маєте ваш плід на освячення, а кінець ‒ життя вічне»

Рим. 6,22 (від 13.01 до 27.01.2019)