Лише покора може зірвати маску та викрити відвічного брехуна і вбивцю

Якщо подивитися на історію філософії, хочеться плакати: як нахабно ті всі т.зв. філософи отруювали європейське мислення. Всі вони мають спільний знаменник – ненависть до єдиного та істинного Бога, а головне – ненависть до Ісуса Христа і Його Церкви, яку намагаються зовнішньо і внутрішньо знищити. Чи то Шопенгауер, чи Ніцше, чи Маркс, чи Конт, чи інші. Всі вони знову запроваджують поганську мораль, таку як гедонізм чи епікурейство, що по суті є притупленням навіть природної совісті, коли людина свідомо робить зло і кривдить інших в гонитві за насолодами.

Ми повинні намагатися радіти у вірі

Завжди основний крок полягає в тому, щоб зректися себе. Це крок віри! Ми не повинні залишатися в собі, в своїх настроях, в своєму смутку чи гіркості. За все треба дякувати. Ми повинні буквально змушувати себе радіти, але радіти у вірі з того, що Господь близько. Особливо, коли людину упокорять, коли вона програє, треба знати, що Ісус це бачить, що Йому все можемо жертвувати, і саме так до Нього уподібнюватися і в цьому Його наслідувати!...

Яка кар’єра?!

Диявол – добрий психолог. Зачепить людину за кар’єру чи страх, і тоді вже нею маніпулює. Але хочеш здобути кар’єру, яка не минеться? Матимеш її в небі. Там ніхто її в тебе не забере. Чому не прагнеш цієї справжньої кар’єри? Однак поглянь, як виглядає кар’єра тут, на землі, адже маєш розум – підрахуй собі: якщо нечесно попадеш на керівну посаду, інші будуть тобі заздрити, підбивати тобі ноги і ти довго там не втримаєшся. Або прийде хвороба, розіб’ється сім’я, діти стануть наркоманами, алкоголіками, виступлять проти тебе… Чи це вартує? Але над цим людина замислитись не хоче, йде за кар’єрою, наче з пеленою на очах…

В житті ми відповідаємо за себе і за інших

Помирати ми будемо тільки раз, а потім вже не повернемося назад. Нічого ми на цей світ не принесли і нічого не заберемо з собою. Який сенс нашого життя? Наш обов’язок – спасти свою душу, а також ми відповідаємо за спасіння своїх ближніх. Ісус сказав: «З тих, яких Ти дав мені, Я не погубив ні одного» (Ів. 18,9). І в сім’ї кожен несе певну відповідальність. Наприклад, батько, як глава сім’ї, несе відповідальність за жінку, дітей, онуків. Священик несе відповідальність за ще більше душ – за тих, які належать до громади віруючих, щоб їх не втратити.

Бог довіряє нам людей, над душами яких ми повинні чувати. Не втратимо їх тільки тоді, коли самі будемо шукати насамперед Божого Царствa та його правди.

Правила і відносини з іншими

В Євангелії Ісус каже дуже просте правило: «Як хочете, щоб люди поводилися з вами, так і ви поводьтеся з ними» (див. Лк. 6,31).

Але які ми далекі від нього! У всьому проявляється наше еґоїстичне мислення: «Що я хочу – це божественне». Але куди дійдемо з таким думанням? Його плодами є сварки, напруження, війни… З таким мисленням навіть двоє людей на землі не витримають жити разом. У спільному житті мусить бути певна об’єктивність, самокритика і правдивість… Людина не може залишатися в такому мисленні: «Що я роблю – це божественне», але коли це робить інший – це вже погано, наче б якийсь злочин. Але горе, якби хтось дозволив собі сказати такій людині правду: «Усвідом, що ти робиш те саме». Її би це вельми заторкнуло.

Слово Патріарха Іллі про дякування – I частина: «за все дякуйте…»

Життєвим гаслом одного Божого чоловіка, який жив на переломі 19-го і 20-го століття, було: «Хай моє життя буде повсякчасною Божою прославою!». Цієї вдячності Богу повинні навчитися і ми. Маємо навчитися Йому дякувати не тільки, коли нам добре ведеться, але і в ситуаціях, які своїм розумом не розуміємо, які є для нас важкими і які нас пригнічують. Це практичне тренування посилить наше відношення до Бога і допоможе нам раз і назавжди позбутися страху.

Тому дякуймо Господу завжди і всюди, як це виражено у Св. Літургії – наприклад, під час анафори: «Достойно і праведно Тебе оспівувати, Тебе благословити, Тебе хвалити, Тобі дякувати, Тобі поклонятися….», або анамнези: «Тебе оспівуємо, Тебе благословимо, Тобі дякуємо Господи», а також в антифоні – «Благослови, душе моя Господа, і все нутро моє Його святе Ім’я…».

На Божому суді будуть показані наші молитви

Ми повинні молитися так, щоб над нашою територією впали мури сил темряви, піднялися гори демонів і навпаки – щоб туди зійшов Дух Святий, проявилася Божа сила і благословення, щоб прийшло Боже Царство до людських душ, настав духовний пролом, зміна. Коли і як це станеться?! Залиште це на Господа, але потрібно в молитві стояти у вірі і не сумніватися. Тоді на Божому суді виявляться наші молитви – як ми молилися: чи були ревні, чи недбалі, чи приймали молитву швидше як якийсь тягар і молилися механічно, без віри, або ж боролися і піднімали гори?

Різдво Пресвятої Богородиці

21 вересня ми святкуємо празник Різдва Пресвятої Богородиці. Як діти святкують День народження своєї матері? Вони прийдуть до неї, подарують якийсь подарунок, принесуть квіти. Коли дають цей дар, то очікують, що мама їм також щось дасть – якийсь гостинець, цукерки чи солодощі. І вони радіють з цього.

Коли Ісус помирав на Голготі, то сказав до учня: «Ось Мати твоя!». Пресвята Діва є Матір’ю Ісуса Христа, але є і твоєю Матір’ю. На хресті, в останню годину свого життя, Він дав Її за Матір кожному з нас. І ми радіємо з того, святкуючи Різдво Ісусової і нашої Матері.

Коли Адам і Єва згрішили непослухом і прийшов перший гріх, то вся земля наче б покрилась темрявою, немов би демони захопили владу над землею. А люди – наче в пітьмі, немов у в’язниці, в концтаборі, але моляться і просять Бога про визволення. Скільки століть минуло, перш ніж наповнився час! А тепер приходить надія –  сам Бог прийде і спасе людей. А початок цієї надії в тому, що Бог дає для свого Сина Ісуса Христа Богородицю – ту, яка буде охоронена від первородного гріха, яка народиться від неплідної старенької Анни. Бог дає Її за матір для Свого Сина, а також за матір всім нам.

Оберіть мову

Пошук

Gallery

KONICA MINOLTA DIGITAL CAMERA for-you-jesus-ua voskreslyj-isus-vhodyt-cherez-osobystu-molytvu ua-voskreslyj-isuse ua-isus-chrystos-pomer-i-voskres ua-jesus-the-lamb-of-god

Календар

Листопад 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Жов    
  1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30  

Слово життя

«Якого видав Бог як жертву примирення, в Його крові, через віру, щоби виявити свою справедливість відпущенням гріхів колишніх»

Рим. 3,25 (від 19.11 до 03.12.2017)